Результати соціологічного дослідження громадської думки мешканців Херсонської міської громади.
Методологія: онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайнпанелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження.
Мета дослідження: оцінка ставлення херсонців до деяких аспектів, які стосуються ведення бізнесу у місті, ситуація зі забезпеченням містян товарами і послугами та оцінка перспектив підприємництва в Херсоні.
Обсяг вибірки: 415 респондентів. Терміни проведення польового етапу: з 15 по 31 січня 2024 року.
Замовник дослідження: Фонд громади міста Херсон «Захист».
Виконавці дослідження: Олег Сінаюк (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, директор), Микола Гоманюк (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, голова), Ігор Даниленко (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, аналітик).
Ключові результати
1.У процесі оцінювання діяльності херсонських підприємців у 2023 році думки опитаних розділилися приблизно навпіл. Менша частина (35%) вважає, що херсонський бізнес впорався зі своїми задачами, а більша частина (43%), що ні (22% респондентів не змогли зробити таку оцінку). При цьому більш високу оцінку херсонським підприємцям давали ті, хто зараз знаходиться у місті – тут спостерігається майже паритет позитивних та негативних оцінок – 40% на 42%. У херсонців з числа мігрантів це співвідношення 29% на 44%.
2.До трійки товарів, з пошуком яких у опитаних виникали складнощі в Херсоні, потрапили одяг та взуття (37% відчували їх дефіцит), ліки (31%) та будівельні матеріали (30%). Також до трійки найбільш дефіцитних товарів наблизилися електроніка та побутова техніка – 27% відчували її дефіцит. До трійки послуг, з отриманням яких у опитаних виникали складнощі, потрапили громадський транспорт (45%), ремонт побутової техніки (44%) та інтернет-зв’язок (43%).
3.У сфері торгівлі опитані бачать у сучасних умовах у пріоритетах розвитку торгівлю будівельними матеріалами, продуктами харчування та ліками, причому таке бачення більше виражене серед тих, хто зараз знаходиться не в місті. У сфері послуг пріоритетними видами бізнесу стали: послуги з ремонту будівель (71%), перевезення громадським транспортом (59%) та ремонт побутової техніки (53%).
4.Щодо зв’язку між роздачою гуманітарної допомоги та бізнесом у Херсоні, то 61% вважає, що гуманітарка ніяк не впливає на веденням бізнесу у місті, 23%, що сприяє, а 26%, що шкодить.
5.15% опитаних заявила, що планує відкрити свій бізнес після припинення обстрілів у місті – 5% точно, а 10% – радше планує. Тут виявилися суттєві відмінності між тими, хто лишається у місті, і хто залишив місто. Серед тих, хто в місті, трійка пріоритетів виглядає так: громадське харчування – 23%, торгівля продуктами харчування – 14% і виробництво теж 17%. Серед тих, хто перебуває зараз в інших населених пунктах трійка пріоритетів така: виробництво – 20%, косметологічні послуги – 19%, будівництво та ремонт – 16%.
Повний текст дослідження можете завантажити тут.
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст продукту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом з обов’язковим посиланням на джерело.
