Звіт за результатами соціологічного онлайн-дослідження.
Методологія: онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося Потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження.
Мета дослідження: оцінити завдану дачним господарствам шкоду та з’ясувати наміри щодо майбутнього дач та дачних кооперативів у Херсоні.
Обсяг вибірки: 402 респондентів.
Терміни проведення польового етапу: з 18 по 30 квітня 2024 року.
Замовник дослідження: Фонд громади міста Херсон «Захист».
Виконавці дослідження: Олег Сінаюк (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, директор); Микола Гоманюк (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, голова); Ігор Даниленко (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, аналітик).
Ключові результати
1. Важко собі уявити Херсонську громаду без дач. Дача, та ще й на воді,– це херсонська релігія. Більше половини ( 58%) херсонських сімей мали дачі до початку повномасштабного вторгнення. Для більшої частини херсонців дачі – це і сільськогосподарська ділянка, яка допомагала з овочами та фруктами, і місце відпочинку. Хоча такий традиційний спосіб використання дач, сформований ще в радянські часи, очевидно починав змінюватися. Для 19% опитаних дача була місцем тривалого проживання, а 4% власників дач надавали на дачах послуги, займалися там бізнесом.
2. На жаль, лише у 7% опитаних дачі залишились без змін. У більшості ж дачі в 2022-2024 рр. були затоплені, повністю зруйновані, пошкоджені, пограбовані чи заміновані. Ще 24% сказали, що не знають, що з їхніми дачами зараз. Для 84% респондентів відвідування їх дач не є можливим. Таким чином дачі стали ще одним виміром херсонської трагедії.
3. Проте 80% херсонців (власників дач) збираються відбудовувати свої дачі і повертатися до дачного життя. Якщо говорити про всіх опитаних, 26% з них вважають, що варто було би скористатися обставинами і обмежити відбудову зруйнованих дач, які знаходяться поблизу Національного парку «Нижньодніпровський», компенсувавши збитки власникам дач. 5% вважають, що заміновані території, де є дачі, можна передати до природо-заповідного фонду. А от якщо говорити взагалі, то вже 51% опитаних вважають, що в Херсонській області варто збільшувати кількість та площу об’єктів природо-заповідного фонду на небезпечних для людини територіях (замінованих, постраждалих від затоплення).
4. Важлива зміна відбувалася у сприйнятті майбутнього Каховського водосховища. За даними опитування, у 4,25 рази порівняно з жовтнем 2023 року зменшилась кількість тих, хто вважає, що Каховську ГЕС треба відбудувати такою, якою вона була. Останні показники можуть говорити про певний екологічний зсув в свідомості опитаних, про те, що для значної частини херсонців відновлення, відбудова – це не лише «повернути все, як було», а й можливість переосмислити громаду.
Повний текст дослідження можете завантажити тут або переглянути англійською.
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст продукту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом з обов’язковим посиланням на джерело.
