Звіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Мета дослідження: з’ясувати питання херсонської ідентичності, бачення символів міста та вшанування героїв Війни за Незалежність України.
Ключові результати
• Високий рівень самоідентифікації з містом, підвищений локальний патріотизм залишаються характерною ознакою херсонців – саме херсонцями у першу чергу вважають себе 51% опитаних. Причому між тими, хто залишається в громаді, і тими, хто поїхав, з цього питання нема суттєвої різниці.
• Друга за важливістю самоідентифікація херсонців – загальнонаціональна і громадянська. Разом ці два види ідентичності (які важко відокремити одну від іншої – українці та громадяни України) складають 39%.
• Проте ці дві ідентичності – локальну та національну – не слід вважати конкурентними, оскільки 85% опитаних херсонців заявили, що вони пишаються тим, що є громадянами України. Одночасно 91% респондентів зазначили, що вони пишаються і тим, що вони херсонці.
• Близькою до питань ідентичності є мовна поведінка херсонців, особливо вдома. За даними квітневого дослідження можна виділити три приблизно однакові мовні групи херсонців: ті, що задекларували, що вдома вони спілкуються українською (1-а), російськомовні (2-а) та ті, хто однаково часто спілкуються й українською, й російською (3-я). Причому за останні два роки далі просунулася поляризація з цього питання: за рахунок скорочення групи білінгвів, яка в 2024 році була найчисленнішою, збільшилась кількість як україномовних, так і російськомовних херсонців. Проте 68% опитаних зазначили, що на їх телефоні україномовні налаштування.
• Відбулися зміни в сприйнятті того, яку історичну постать можна вважати символом міста. У 2026 році філантроп Джон Говард (37%, а в 2024 році мав 43%) поступився першим місцем драматургу Миколі Кулішу (в квітні 2026 року – 38%, а в 2024 році – 37%). У трійці лідерів залишився художник Олексій Шовкуненко (зростання з 20% у 2024 році до 25% у 2026 році).
• 93% опитаних вважають, що в місті треба створювати меморіал, присвячений російсько-українській війні, але з них 84% вважає, що робити це треба після завершення війни. Наразі дві локації його розташування херсонці вбачають найбільш слушними: парк Бузковий Гай (46%) та парк Слави (39%).
• А ось ідея встановлення пам’ятника Херсону в Києві втрачає своїх прихильників. Якщо в 2024 році таких налічувалося 61%, то зараз їх стало 45%.
• У відповідях на відкрите запитання “Як ви собі уявляєте перемогу України в російсько-українській війні?” домінує не просто бажання “щоб усе закінчилося”, а уявлення про перемогу як відновлення порушеного порядку: повернення територій, покарання агресора, гарантії безпеки. Водночас поруч із цим сильним максималістським образом існує й інша лінія — втомлена, прагматична і травмована, де перемога мислиться як припинення війни, повернення додому, збереження життів або навіть як щось, що важко зараз уявити.
із повним текстом дослідження можна ознайомитись тут.
Матеріал підготовлений БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
