Методологія: онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження.
Мета дослідження: з’ясування самооцінки, тотожності та ціннісних орієнтацій херсонців.
Обсяг вибірки: 400 респондентів.
Терміни проведення польового етапу: з 20 серпня по 10 вересня 2024 року.
Замовник дослідження: Фонд громади міста Херсон «Захист».
Виконавці дослідження:
– Микола Гоманюк (Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, голова);
– Олег Сінаюк (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, директор);
– Ігор Даниленко (ТОВ Нью Імідж Маркетинг Груп, аналітик);
– Роман Руденко (ХОВ САУ аналітик).
Ключові результати
1.Для приблизно половини (46%) херсонців локальна («херсонська») тотожність виявилася основною з запропонованого набору регіональних-політичних-етнічних ідентичностей. Для іншої половини (45%) основною
стала «українська» ідентичність як сукупність етнічної (30%) та політичної (громадянської) (15%). Проте ці тотожності (локальна та національна) не протиставляються одна іншій, а доповнюють одна іншу, оскільки херсонці однаково пишаються тим, що вони херсонці (89%) і громадяни України (87%). Крім того, для більшості опитуваних сам Херсон асоціюється зараз з подіями, починаючи з 2022 року. Ключовими словами теперішнього іміджу Херсона є «місто-герой», «незламність», «Херсон – це Україна», «нескореність».
2.Лише 22% опитаних зазначили, що вони щасливі (20% – радше щасливі, 2% – дуже щасливі. Переважна більшість опитаних – нещасливі (59%) або не змогли відповісти на запитання (19%).
3.Стан здоров’я також оцінюється херсонцями не на високому рівні. Лише 14% відчувають, що в них дуже добрий (1%) або добрий (13%) стан здоров’я. 56% визначили свій стан здоров’я на середньому рівні. Поганий стан свого
здоров’я відмітили 24% опитаних, а дуже поганий – 5%.
4.Більше половини херсонців постійно слідкує за військовими подіями. Половина опитаних переглядає новини з фронту декілька разів на день (50%), а 26% переглядають їх щогодини. Відсоток тих, хто переглядає новини
рідше ніж щодня – 9%.
5.Інші види новин привертають менше уваги серед опитаних. Щогодини їх перевіряє 9%, декілька разів на день 29%, а один або два рази на день 26%. 29% опитаних перевіряють їх рідше, або взагалі не перевіряють (7%).
6.Наступним питанням вияснювалася оцінка херсонців та херсонок щодо демократичності України. Загалом, більше половини респондентів (74%) бачать її на середньому або високому рівні. Більшість відповідей припало на середню опцію (5/10 балів) – 23%.
7.Проте опитані гостріше ставляться до корумпованості України. Так, 39% оцінили її на найвищому рівні (10/10 балів). 7, 8 та 9 балів набрали 10%, 16% та 14% відповідно. Лише 7% вважають рівень корумпованості низьким (менше 5 балів).
8.Більшість опитаних надають перевагу поступовим, виваженим реформам українського суспільства (59%). Радикальний шлях революційних змін задовільнив би 24% опитаних. 17% вважають, що перевагу потрібно віддавати
захисту суспільства від усіх шкідливих сил.
9.Наступне питання було аналогом попереднього, але стосувалося конкретно бачення відновлення Херсона. Ще більше опитаних бачать його виваженим та прозорим (74%), тоді як 22% вважає, що Херсон у майбутньому треба
кардинально змінити.
10.Питання щодо самоідентифікації показало, що в першу чергу опитані вважають себе переважно херсонцями/херсонками (46%). 30% ідентифікують себе в першу чергу як українці/українки, а 15% – як громадяни/громадянки України. Порівнюючи це з відповідями на питання, ким себе бачать опитані в другу чергу, то тут розподіл між херсонцями, українцями та громадянами України однаковий (22%-23%). Загалом, регіональна ідентичність у херсонців дещо переважає над національною.
11.Попередній висновок можна обережно підтвердити тим, що опитані дещо більше пишаються тим, що вони херсонці/херсонки (61% «дуже пишаюсь» і 28% «радше пишаюсь»), ніж українці/українки (53% «дуже пишаюсь» і 34%
«радше пишаюсь»). Але і в першому, і в другому випадку, гордість за приналежність до регіональної та національної спільнот є переважною 89% і 87% відповідно.
12.Свою причетність до майбутнього розвитку України та Херсона опитані відчувають однаково сильно. 20% та 21% відчувають себе дуже причетними, а 54% та 56% – радше причетними до майбутнього України та Херсона відповідно. Тут варто зазначити, що серед тих, хто наразі не живе в Херсоні, частка відповідей «дуже причетний» до майбутнього України дещо вища – 24%, порівняно із 17% жителів Херсона.
Повний текст дослідження можете завантажити тут або переглянути англійською.
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст продукту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом з обов’язковим посиланням на джерело.
