Що гарантує Закон про захист і підтримку дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України

Допомога постраждалим від війни | Щодо прав дітей

05 червня 2025

Автор: ГО “Група впливу”.

05 січня 2025 року набрав чинності Закон №3999-IX. Його основна мета – забезпечити соціальний захист, психологічну, правову, освітню, медичну та фінансову підтримку дітям, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (РФ) проти України. Закон №3999-IX також встановлює єдині правові стандарти та створює механізм обліку і моніторингу таких дітей.

Основні положення Закону №3999-IX:

  1. Хто вважається дитиною*, яка постраждала внаслідок збройної агресії РФ? 

Громадяни України; іноземці, які перебувають (перебували) в Україні на законних підставах; особи без громадянства, які перебувають (перебували) в Україні на законних підставах:

  • яким внаслідок збройної агресії РФ проти України завдано шкоду здоров’ю (поранення, контузії, каліцтво, інших тілесних ушкоджень, інші ушкодження здоров’я; травмування (шкоди) до народження); 
  • які внаслідок збройної агресії РФ проти України зазнали фізичного, сексуального або психологічного насильства;
  • які внаслідок збройної агресії РФ проти України були викрадені, примусово переміщені; депортовані; зазнали внутрішньо переміщення чи переміщення за кордон; вимушено залишили місце проживання/перебування для уникнення негативних наслідків агресії; 
  • які внаслідок збройної агресії РФ проти України залучалися до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перебували на територіях де ведуться або велися бойові дії або на тимчасово окупованій території;
  • які внаслідок збройної агресії РФ проти України втратили батьків (одного з батьків), опікунів чи піклувальників, були позбавлені батьківського піклування внаслідок агресії.

*Зверніть увагу! Відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.  Наприклад, частиною 2 статті 34 Цивільного кодексу України визначено, що у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. 

Соціальна підтримка постраждалим дітям базується не на загальних підходах, а на індивідуальному оцінюванні кожного випадку. Це означає, що всі форми допомоги — фінансова, медична, освітня, психологічна — призначаються залежно від конкретних обставин життя та шкоди, завданої дитині. Оцінювання потреб — ключовий етап. Перед початком надання підтримки проводиться фахова оцінка потреб дитини, яку організовують соціальні працівники спільно з іншими службами. Враховуються такі фактори:

  • види отриманих ушкоджень або травм;
  • психологічний стан;
  • потреби у навчанні, медичному супроводі;
  • соціальне становище (втрата батьків, переселення, тощо).

Це оцінювання є основою для формування індивідуального плану підтримки, який діє до моменту повного задоволення потреб дитини. Відповідно до Закону №3999-IX Уряд має:

  • визначити процедуру та строки проведення оцінювання;
  • затвердити порядок встановлення зв’язку інвалідності з отриманими травмами;
  • включити положення про захист постраждалих дітей у загальнодержавні програми.

2. Які конкретні заходи соціального захисту та підтримки дітей передбачені? 

  • надання компенсації за шкоду життю та здоров’ю;
  • надання невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю;
  • надання соціальних послуг відповідно до оцінювання потреб дитини/сім’ї у соціальних послугах згідно із Законом України “Про соціальні послуги”;
  • здійснення соціальної роботи відповідно до Закону України “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”;
  • надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги та забезпечення допоміжними засобами реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, що здійснюються в закладах охорони здоров’я відповідно до вимог законів України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” та “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”, забезпечення допоміжними засобами реабілітації і медичними виробами відповідно до вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”;
  • надання психологічної допомоги, психолого-педагогічних, корекційних послуг та соціально-психологічної реабілітації відповідно до законів України “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, “Про охорону дитинства”, “Про освіту”;
  • надання психіатричної допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України “Про психіатричну допомогу”;
  • надання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей”;
  • створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу, забезпечення державних гарантій, визначених законами України “Про освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про вищу освіту”;
  • надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства;
  • матеріальне та соціально-побутове забезпечення дітей з інвалідністю відповідно до законодавства;
  • надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів;
  • надання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, в тому числі дітям з інвалідністю, яка пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”;
  • забезпечення безперешкодного доступу до різних сфер життєдіяльності шляхом дотримання будівельних норм для пристосування житлового і оточуючого середовища до потреб дітей з інвалідністю з урахуванням індивідуальних особливостей функціонального обмеження і специфіки нозологій;
  • право на здобуття освіти за індивідуальною навчальною програмою, яка узгоджується з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю або особи з інвалідністю з дитинства, що розроблена на основі індивідуального реабілітаційного плану;
  • надання допомоги у поверненні дитини в Україну;
  • вжиття заходів для возз’єднання дитини з її сім’єю;
  • встановлення опіки (піклування) з метою захисту інтересів малолітніх і неповнолітніх дітей та забезпечення їхніх особистих немайнових і майнових прав та інтересів;
  • забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на усиновлення або влаштування на виховання в сім’ї громадян України (під опіку чи піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу) або малі групові будинки, або за неможливості влаштування у сімейні форми виховання – до інших дитячих закладів;
  • недопущення примусового переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми;
  • розшук батьків або інших законних представників дітей, розлучених із сім’єю;
  • тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування від примусового переміщення, вивезення, депортації або неповернення з-за кордону, викрадення, торгівлі дітьми, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, сім’ї патронатних вихователів, сім’ї опікунів чи піклувальників, встановлення опіки чи піклування над такими дітьми, у разі неможливості – тимчасове влаштування до інших дитячих закладів;
  • надання одноразової матеріальної допомоги дитині, яку визнано такою, яка постраждала від торгівлі дітьми, відповідно до Закону України “Про протидію торгівлі людьми”;
  • забезпечення харчуванням у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством; 
  • надання допомоги у разі встановлення опіки чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі психічні розлади, яким не встановлено інвалідність, відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”;
  • виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до законодавства;
  • житлове забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до законодавства;
  • консультування з питань прав неповнолітніх у трудових правовідносинах та гарантій у сфері зайнятості;
  • надання правничої допомоги, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел на підставах та в порядку, встановлених Законом України “Про безоплатну правничу допомогу”;
  • надання матеріальної підтримки та інших пільг, передбачених законодавством.

3. Надання компенсації за шкоду життю та здоров’ю: як працюватиме механізм?

Грошові кошти перераховуються на банківський рахунок законного представника дитини. Такий рахунок відкривається окремо та ведеться згідно з правилами, які встановлює Національний банк України. Грошові суми, що надходять на цей спеціальний рахунок, не можуть бути арештовані або вилучені — вони повністю захищені законом. Сума виплати — індивідуальна. Кожен випадок оцінюється окремо — розмір компенсації залежить від конкретних обставин шкоди, завданої життю або здоров’ю дитини. Детальний порядок виплат, а також умови їх припинення має визначити Уряд. Право на отримання такої компенсації виникає з моменту, коли буде отримано репарації від РФ  — відповідно до міжнародних норм.

4. Надання невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю.  

Для постраждалих дітей передбачено надання не лише основної компенсації, але й невідкладної проміжної грошової допомоги. Цей вид допомоги перераховується на банківський рахунок законного представника постраждалої дитини. Її мета — запобігти ускладненням або посиленню вже завданої шкоди, зокрема — забезпечити доступ до термінового лікування, медикаментів, реабілітаційних послуг чи елементарних умов життя. Джерелами цієї компенсації можуть бути в тому числі кошти міжнародних організації. Отримання цієї невідкладної виплати не скасовує права на основну компенсацію. Порядок призначення і здійснення компенсації має встановити Уряд. 

Нормативно-правове регулювання: 

Закон України від 08 жовтня 2024 року №3999-IX “Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання соціальних послуг та виплат” 

Ще консультації