Стороннього догляду потребують особи з інвалідністю, які через порушення функцій організму внаслідок хвороби чи травми не можуть пересуватися і обслуговувати себе.
Такий догляд призначають МСЕК в обов’язковому порядку через виключно високий ступінь втрати здоров’я, який спричиняє виникнення такої потреби (форма 157-1/0). Це стосується як людей I групи інвалідності категорії А, що фактично не здатні до самообслуговування, так і людей I групи інвалідності категорії В, які частково здатні обслуговувати себе.
У решті випадків потребу у постійному сторонньому догляді визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії. Їхні рішення повинні бути підтверджені відповідними висновками.
КОМУ призначають сторонній догляд:
– людям з порушенням функцій організму внаслідок невиліковної хвороби, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися (форма 080-4/о);
– громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями, внаслідок яких вони потребують постійного догляду (форма 080-2/о);
– людям з інвалідністю I чи II групи, що виникла внаслідок психічного розладу (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року №667).
Усі три групи інвалідності встановлюють виходячи з того, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами.
Відповідно до статті 7 Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутаційного дефекту, інвалідність встановлюється безстроково та на щабель вище визначених законодавством критеріїв. Переогляд таким особам здійснюється на підставі особистої заяви особи з інвалідністю/її законного представника або за рішенням суду.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.