Перелік осіб, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу 25 років чоловіків і не менеше 25 років у жінок, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Умовно цей перелік громадян в даному контексті можна віднести до категорії «учасники бойових дій». Деякі категорії громадян отримують песнію на підставі спеціального Закону від 22.10.93 № 3551 – «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Проте, якщо особа не була все життя військовим, однак отримала статус УБД, то для призначення пенсії потрібно не лише відповідне посвідчення, але і достатня кількість стажу.

Для отримання статусу учасника бойових дій, що дає право на отримання такої пенсії, необхідно виконати певні процедурні моменти і подати визначені законом документи та інформацію.

Порядок отримання статусу УБД визначений постановою КМУ від 20.08.2014 № 413. Також існує Алгорит отримання такого посвідчення і міститься він за цим посиланням:

https://www.mil.gov.ua/content/pdf/ALHORYTM_nadannya_statusu_UBD.pdf

Якщо коротко, то процедура наступна:

Командир війської частини має звернутися до відповідної комісії щоо вирішення питання надання статусу учасника бойових дій.

Військовослужбовеь має право зробити те саме, якщо цього не зробив командри.
Питання щодо надання статусу має бути розглянуто впродовж місяця.

Документи, необхідні, щоб отримати статус УБД наступні:

• доповідна записка командира військової частини, в якій вказується: псевдонім особи, годинні та просторові показники виконання ним поставленого завдання,
• витяг з наказу про залучення особи до виконання бойових завдань,
• витяги з документів, що стосуються поставлених завдань, зазначених у доповідній записці,
• в разі потреби – документ, що підтверджує зв’язок поранення (контузії, каліцтва) з безпосереднім виконанням завдань, виданий відповідною військово-лікарською комісією.

Примітка:

Відповідно до ЗУ № 1058 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Пенсія учасника бойових дій є достроковою пенсією за віком, тому її розмір визначається, як і розмір пенсії за віком за звийчайними правилами відповідно до ст. 27, 28 Закону 1058 індивідуально для кожної особи, як добуток заробітної плати, визначеної відповідно до статей 40, 41, і коефіцієнта страхового стажу, визначеного відповідно до статті 25 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу у чоловіків -35 років, а у жінок – 30 років встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01 січня 2023 року — 2093 грн).

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону 1058, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

До розміру призначеної пенсії, в залежності від статусу кожного пенсіонера, встановлюються надбавки, підвищення, доплати, пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Зокрема, ветеранам війни до яких належать учасники бойових дій, встановлюються підвищення до пенсії згідно Закону 3551 у розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір підвищення до пенсії учасникам бойових дій з 01 СІЧНЯ 2023 року становить 506,75 грн (2093*25%).

Доплати за статус учасника бойових дій встановлюються до будь-якого виду пенсії, також такий статус можуть мати і «військові», і цивільні пенсіонери.

Право на доплату до пенсії відповідно до Закону України від № 1767 мають громадяни, нагороджені, зокрема, орденами. Розмір доплат за цим Законом, в залежності від заслуг особи, становить від 20 до 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 418 грн до 837 грн).

Також до такого виду пенсії встановлюється цільова грошова допомога на прожиття у розмірі 40 грн, яка передбачена Законом України від 16 березня 2004 року № 1603-IV «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни».

Мінімальна пенсійна виплата учасникам бойових дій з 01 січня 2022 року становить 4395,3 грн (2027*210%), оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» передбачено, що учасникам бойових дій у разі, коли їх щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає 210% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, таким особам виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Учасникам бойових дій, які визнані особами з інвалідністю внаслідок виконання обов’язків військової служби та мають статус осіб з інвалідністю внаслідок війни, мінімальна пенсійна виплата становить у відсотках від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність:

• І група — 650% (з 01.01.2023 — 13 604,50 грн (2093 х 650%);
• ІІ група — 525% (з 01.01.2023 — 10 988,25 грн (2093 х 525%);
• ІІІ група — 360% (з 01.01.2023 — 7 534,80 грн (2093 х 360%).

Разом з тим, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, передбачених законом, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З 01 січня 2023 року прожитковий мінімум становить 2093 грн, відповідно максимальний розмір пенсійної виплати — 20 093 грн

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України роз’яснило, як відновити втрачені або знищені документи на право власності.

Отримані дублікати документів матимуть таку ж юридичну силу, що й оригінал. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з Міністерством юстиції розробили алгоритм дій на цей випадок.

Варіант 1

Якщо право власності на нерухоме майно оформлене до 2003 року, то для отримання дубліката правовстановлюючого документа потрібно звернутися до нотаріуса, який видав цей документ, нотаріального архіву, посадової особи органу місцевого самоврядування або ЦНАП.

Варіант 2

Якщо право власності на нерухоме майно оформлене після 2003 року, то інформацію про право власності людина може отримати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно самостійно, через нотаріуса або ЦНАП.

Варіант 3

У випадку, якщо заявник не оформив право власності на нерухоме майно або немає можливості отримати дублікати правовстановлюючих документів, необхідно звернутися до суду для встановлення права власності на нерухоме майно.

Якщо виникли проблеми з відновленням документів, можна звернутися на гарячу лінію безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

Перелік пільг з оплати житлово-комунальних послуг, що надаються з урахуванням
доходів, визначено Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з
урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї (затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389). До таких пільг належать, зокрема,
пільги з оплати:
 житла (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та
прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком;
 комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване
постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання,
природний газ (в тому числі транспортування, розподіл та постачання),
централізоване опалення, вивезення побутових відходів);
 палива та скрапленого газу.
Пільги надаються, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї пільговика в
розрахунку на одну людину за шість місяців, що передують місяцю звернення, не
перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (у 2023 році
це 3760 грн). Пільга призначається на 12 місяців з місяця, коли таке право виникає.
Пільга на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, з урахуванням середньомісячного доходу надається, зокрема:
 у розмірі 100 % знижки:
–       особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 11 Закону
України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту“) та члени сімей померлої особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною
(батьки, дружина (чоловік);
–       пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними, медичними та фармацевтичними працівниками, спеціалістами із захисту рослин, працівниками
бібліотек у сільській місцевості і селищах міського типу;
–       особам, які проживають у сільській місцевості та селищах міського типу, які
працюють / раніше працювали в музеях, державних та комунальних закладах культури,
закладах освіти сфери культури.
 у розмірі 50 % знижки:
–       багатодітним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям,
сім’ям опікунів (піклувальників);
–       батькам та членам сім’ї особи рядового і начальницького складу служби
цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання
службових обов’язків;
–       особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за
вислугою років, та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових
обов’язків, та члени їх сімей;

–       дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС та опікунам дітей (на час опікунства) померлих
громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
віднесених до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
–       сім’ї, що має дитину з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;
–       учасникам війни;
–       окремим категоріям осіб, з числа жертв нацистських переслідувань;
 у розмірі 25 % знижки:
– дітям війни.

Якщо дохід сім’ї пільговика перевищує той, що дає право на пільгу, – людина
(представник пільгової категорії) може звернутися за призначенням житлової субсидії.

Пенсійний фонд України – https://www.pfu.gov.ua/2156184-zhytlovi-pilgy-yaki- nadayutsya-z-urahuvannyam-dohodiv-gromadyan/

Куди і які документи надсилати 
Витяги з Єдиного реєстру надаватимуть представники Департаменту інформатизації
МВС України. Для отримання документа потрібно звернутися до МВС із власне
запитом та копіями документів, що засвідчують особу запитувача та ступінь
споріднення зі зниклою особою.
Запит можна надіслати: 
— поштою за адресою м. Київ, вул. Богомольця, 10, Міністерство внутрішніх справ України;
— на електронну скриньку pgmia@mvs.gov.ua.
Нагадаємо, «гаряча лінія» щодо зниклих безвісти: 0−800−339−247.
У реєстрі будуть міститися такі дані:
— прізвище, ім’я, по батькові зниклого;
— місце і дата народження;
— сімейний стан;
— місце проживання;
— територія, де зникла людина;
— обставини та час зникнення;
— прикмети зниклого.
До реєстру також буде внесено інформацію про наявність або відсутність рішення суду
про визнання осіб безвісти зниклими або визнання їх померлими.
Для чого потрібен витяг 
Рідні зможуть отримати витяг через місяць після внесення інформації до реєстру.
Зазначимо, що на підставі витягу з цього реєстру люди зможуть звернутися
до Пенсійного фонду, щоб отримати пенсію за втратою годувальника непрацездатними
членам сім’ї.
Сім’ї, які втратили годувальника, отримуватимуть пенсії незалежно від того, чи був страховий (пенсійний) стаж у зниклої особи. Гроші нараховуватимуться за весь час,
протягом якого зберігатиметься правовий статус зниклої особи.
Портал МВС – https://mvs.gov.ua/uk/news/u-mvs-zapraciuvav-jedinii-rejestr-osib-zniklix- bezvisti-za-osoblivix-obstavin-leonid-timcenko

22.05.2023 року набув чинності Закон України, який урегулює питання компенсації за знищене та пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно – “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»

Право на компенсацію матимуть фізичні особи – громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна – квартир, будинків, інші житлових приміщень в будівлі, будинків садибного типу, садових та дачних будинків, об’єктів будівництва та їх складових частин, в яких на момент знищення/пошкодження були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції; а також їх спадкоємці.
Перелік осіб невичерпний, адже у Законі вказано, що Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатися додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна.
При цьому, отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи із санкційного списку; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України; 3) спадкоємці вищевказаних осіб – щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям.

Компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна полягатиме у:
а) виконанні робіт з метою відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна та/або наданні будівельної продукції для виконання таких робіт;
б) наданні грошових коштів на рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання;
в) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі такого, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) шляхом надання житлового сертифіката.
При цьому, власники знищених будинків садибного типу, садового або дачного будинків будуть мати вибір – отримати або кошти на спецрахунок, або ж житловий сертифікат. Натомість, власники знищених квартир отримають компенсацію лише шляхом надання житлового сертифікату.
Граничні розміри компенсації законом не встановлені.
Пошук та вибір квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому) здійснюється отримувачем компенсації самостійно у будь-якому регіоні України (окрім тимчасово окупованих територій, визначених ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Якщо вартість житла буде більша за вказану у сертифікаті суму, фізична особа самостійно сплачує різницю. Якщо ж менша –неотриману частину компенсації виплатять тільки за рахунок стягнених з агресора репарацій.
Використати житловий сертифікат можна буде протягом п’яти років з дня його видачі. При цьому, отримувач компенсації не має права передавати житловий сертифікат третім особам, а також протягом наступних п’яти років відчужувати квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі таке приміщення/будинок, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі
проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката.

Заява про надання компенсації може бути подана в електронній (зокрема, через портал Дія) або у паперовій формі (через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса) під час дії воєнного стану та протягом
одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна.
Подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи або місця розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.
Заяви про знищене/пошкоджене майно, які були подані до набрання чинності Законом, прирівнюються до Заяв про надання компенсації, передбачених вказаним Законом.

Варто зауважити, що надання компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна не поширюється на ті об’єкти, що на день набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022, знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод
громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Цим Законом внесені численні зміни до низки нормативно-правових актів, в тому числі, до Цивільного кодексу (про спадкування), ЗУ “Про виконавче провадження” (щодо заборони на звернення стягнення), ЗУ “Про нотаріат” (щодо звернень спадкоємців), ЗУ “Про судовий збір” (про звільнення від сплати судового збору) та багато інших фундаментальних законодавчих актів.

Цей Закон було опубліковано 22.03.23, а відповідно до його положень Кабінет Міністрив України було зобов’язано протягом одного місяця затвердити план заходів з реалізації цього закону; протягом двох місяців – низку заходів з прийняттям відповіднопідзаконних нормативно-правових актів щодо врегулювання процедури виконання Закону. 21.04.23 КМУ своєю постановою № 381 затвердив Порядок компенсації з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”.
Розрахунок компенсації за пошкоджений об’єкт здійснює спеціально створена
комісія на місевому рівні, яка визначає обсяг пошкоджень об’єкта нерухомого майна; заповнює чек-лист; здійснює фотофіксацію пошкоджень об’єкта нерухомого майна, що свідчать про характер та обсяг руйнувань, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, у разі недодання результатів фотофіксації до акта комісійного обстеження.
А розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт не може бути більший, ніж 500тис. гривень.

В рамках Програми кошти можна отримати на спеціально відкриту карту в одному з п’яти банках-партнерах: Monobank; «ПриватБанку»; Sense Bank; «А-Банк»; «ПУМБ». Виплати мають здійснюватися через АТ «Ощадбанк».
Як наголошують у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України, ЗНЯТИ ГОТІВКУ З ТАКОЇ КАРТКИ НЕ МОЖНА, тобто розраховуватись за будівельні матеріали чи послуги з ремонту можна ВИКЛЮЧНО В БЕЗГОТІВКОВІЙ ФОРМІ.
Окрім цього, ПЕРЕРАХОВУВАТИ З КАРТКИ ГРОШІ НА ІНШІ РАХУНКИ НЕ МОЖНА.
Не можна й самостійно поповнювати баланс картки.
Відкрити картку можна як офлайн, відвідавши відділення одного із вищезазначених банків, так і онлайн — у мобільних застосунках банків.

Адвокат Дмитро Ігнатов

За загальним правилом, так, підлягають. Адже згідно податкового законодавства для держави немає різниці між донатами та будь-якими іншими доходами, які фізична особа nотримує на свій особистий картковий рахунок. Тобто, такі донати підлягають декларуванню як отриманий дохід та оподаткуванню за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Згідно змін, внесених у Податковий Кодекс України, від сплати податків звільняються фізичні особи, які зареєструвалися в Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Для цього фізичній особі необхідно подати відповідну заяву до Державної податкової служби офлайн – у будь-якому територіальному відділі податкової, або онлайн – за допомогою електронного кабінету платника податків. У заяві необхідно вказати номер банківського рахунку, на який планується збирати кошти. У подальшому виключення донатів з податкових зобов’язань поширюється лише на надходження на вказаний у заяві рахунок. Якщо фізична особа зареєструвалася у Реєстрі волонтерів до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої нею на особистий рахунок у період з 24 лютого 2022 року не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Звільняються від сплати податків також особи, на користь яких надійшли кошти благодійників/ волонтерів, а саме:
учасники бойових дій – військовослужбовці та працівники силових структур, передбачених Податковим Кодексом, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в АТО або у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану
в Україні, які перебували безпосередньо в районах здійснення АТО, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та у період здійснення зазначених заходів;
працівники підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в АТО або у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, які перебували безпосередньо в районах здійснення АТО, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та у період здійснення зазначених заходів;  члени сімей таких учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва фізичні особи, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) АТО/ бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО/ бойових дій у таких населених пунктах;                                                  фізичні особи, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України.

Не дивлячись на те, що зареєстрованим волонтерам не треба сплачувати податки, їм все ж таки потрібно раз на рік подавати до ДПС декларацію про доходи. Крім того, необхідно вести облік доходів і витрат, а також підтверджувати їх первинними документами фінансової звітності.

Так само, особам, на користь яких надійшли кошти благодійників/ волонтерів, також необхідно відзвітувати до податкової про отриману допомогу. За відсутності реєстрації у Реєстрі волонтерів особа, яка отримувала донати на свій особистий рахунок, може отримати штраф від податкової, якщо ДПС виявить, що людина отримувала додаткові доходи, які не задекларувала і не сплатила з них податків. А якщо сума несплачених податків вважається значною, великою чи особливо великою настає кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України (суми податку, які перевищують 4 026 000 грн.). Проте, якщо механізм виявлення доходів фізичних осіб податковою наразі не дуже дієвий, то найбільш реальну загрозу для волонтерів несе фінансовий моніторинг банків, на рахунки яких надходять кошти. Так, банк може визнати підозрілими операції по рахунку та заблокувати рахунок клієнта, якщо помітить надходження нетипово великих сум коштів або ж велику кількість платежів на рахунок.

Адвокат Дмитро Ігнатов

Нещодавно у медіа просторі з’явилася заява міністра внутрішніх справ Ігоря Клименко, в якій він «анонсував» впровадження покарання для чоловіків призовного віку, які незаконно виїхали з України від час дії воєнного стану. Він, зокрема, зазначив, що «таких осіб чекає покарання після повернення: буде закон». І додав, що «це буде спільна
ініціатива парламенту та уряду».
Ця тема вже кілька разів підіймалася в новинах, але жодних законодавчих ініціатив так і не було впроваджено. При цьому, Міністр не конкретизує, у який спосіб та яке саме покарання чекає таких чоловіків після повернення.
Наразі існує адміністративна відповідальність за незаконний перетин кордону, яка закріплена у ст. 204-1 КУпАП. Зокрема, вона передбачає наступне:
Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот (3400 грн.) до п’ятисот (8500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот (8500 грн.) до восьмисот (13600 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до  Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” .
Як бачимо, з 24.02.22 ця норма не зазнала жодних змін.
Як слідує із останньої судової практики до відповідальності за таке правопорушення прятгають осіб, які намагалися чи перетинали кордон з Румунію, Молдовою, Польщею. Іноді це виявляється прикордонниками під час повернення
чоловіків з-за кордону через державні пункту пропуску громадян.
Однак, жодного випадку притягнення до відповідальності чоловіків, які перетнули кордон з РФ через АР Крим, автором не виявлено. Більше того, самі чоловіки, які перетинали кордон у такий спосіб і поверталися в Україну свідчили, що жодним чином державої не переслідувалися і до відповідальності не притягалися.
Особи, які перетнули або спробували перетнути кордон з підробними документами несуть кримінальну відповідальність за ст. 358 КК України. І таких випадків доволі багато.
Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України – це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний
кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п. 6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Тобто, на думку Міністра, особи, які перетнули кордон поза пунктами пропуску, мають нести якусь окрему відповідальність.
Однак, особу не може бути притягнуто до відповідальності за вчинення дій, які на момент їх вчинення не вважалися порушенням відповідно до законодавства. Таким чином, особа, яка незаконно перетнула кордон може нести тільки відповідальність, визначену ст. 204-1 КУпАП на момент вчинення такого правопорушення.
В Україні закон не має зворотної сили. Новий закон не може застосовуватися до подій, які сталися до його прийняття. Це означає, що новий закон, який змінює правові наслідки подій, зазвичай застосовується тільки до подій, які відбуваються після його прийняття (Стаття 58 Конституції – Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення).
Таким чином, якщо закон був змінений або новий закон був прийнятий, він не буде поширюватися на події, що відбулися до його прийняття. Цей принцип допомагає забезпечити справедливість і передбачуваність у правовій системі.
Тому в розрізі положень Конституції Україні анонсована Міністром окрема відповідальність для таких чоловіків зовсім не вкладається в чинне законодавство і принципи дії закону в часі.

Адвокат Дмитро Ігнатов

Громадяни України, які народили за кордоном, мають право на отримання матеріальної допомоги по народженню дитини від України.

Заяву про призначення допомоги можна завантажити за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text

У заяві обов’язково вказується номер банківського рахунку, відкритого на ім’я матері дитини. Наразі не вимагається відкриття спеціального рахунку, це може бути звичайна картка для виплат, в тому числі, відкрита онлайн, без особистого відвідування банку.

Заяву разом із копією свідоцтва про народження дитини, виданого іноземною державою, треба надіслати поштою до органу соціального захисту населення районної ради за місцем реєстрації проживання одного з батьків.

 Свідоцтво про народження дитини, видане іноземною державою, повинно бути легалізовано та перекладено на українську мову. В залежності від країни перебування може вимагатися консульська легалізація, апостиль або жодної легалізації (якщо останнє передбачено двосторонніми договорами між Україною та країною перебування).

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення не пізніше ніж 12 календарних місяців після народження дитини

На сьогодні розмір допомоги при народженні дитини становить 41280 грн. Допомога виплачується одноразово в сумі 10320 гривень, решта виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами по 860 грн на місяць.

Підтвердження права власності на нерухомість.

16.06.2023 року розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету Миколаївській та Херсонській областям для надання матеріальної грошової допомоги населенню, постраждалому внаслідок підриву Каховської ГЕС.

Виплати складають 5 тисяч гривень на одну особу всім постраждалим.

Окрім того, громадяни можуть розраховувати на фінансову допомогу від ООН в розмірі 6600 грн на особу.

Вказану допомогу можна буде отримати одноразово.

У тому ж засіданні уряду було ухвалене рішення стосовно виділення коштів на відбудову пошкодженого та зруйнованого житла на вищевказаних територіях. Компенсаційний механізм буде аналогічний програмі «єВідновлення».

Слід зазначити, що окремого порядку відшкодування збитків від повені законодавством не передбачено. Тому логічно застосовувати ЗУ “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації”. Адже саме цим нормативно-праовим актом держава гарантує часткове відшуодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ. Підрив дамби підпадає під взначення цього зкону. Крім того, про це заявляє сама влада.

Власник пошкодженої або зруйнованої нерухомості незаледно від місця свого перебування в річний термін може самостійно подати заяву через:

– “Дію”;

–  Центр надання адміністративних послуг;

–  Органи соцзахисту;

–  Нотаріуса.

Спеціальна комісія на підставі поданих документів оглядає пошкоджене або зруйноване майно і робить оцінку завданих збитків.

Якщо ж це майно перебуає на тимчасово окупованій території, то важливо максимально зафіксуати на фото (відео) стан такого майна, детельний опис пошкоджень з метою доведення таких осбтавин для отримання компенсації. Варто також зареєструвати відповідну заяву з доданням копій правовстановлюючих документів на нерухмоість в органах Національної поліції з метою внесення такої інформації до відповідного реєстру.

Якщо ж правовстановлюючі документи втрачені, їх дублікати можна отримати через той орган чи особу, яка його видавала (посвідчувала). Якщо ж це неможливо зробити, то існує судовий порядок відновлення втрачених документів чи визнання права власності на нерухоме майно.

Якщо загублена інформація про прізвище нотаріуса, який посвідчував договір або видавав свідоцтво на право на спадщину, а копії документів відсутні, необхідну інформацію можна отримати за запитом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Така довідка може містити повні дані, за умови реєстрації після 2013 року, архівні дані з Реєстру прав на нерухоме майно, який функціонував до 2013 року, або дані про нерухоме майно взагалі можуть бути відсутні. У такому разі за отриманням інформації слід звернутися до архіву БТІ.

Якщо правовстановлюючим документом є рішення суду, у разі його втрати можна звернутися до того ж суду з заявою про повторну його видачу. У разі подачі позову про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, недоведеність, неможливості реалізації права на володіння, користування та/або розпорядження майном його власником (неможливість вчинення того чи іншого правочину або наявність інших перешкод у реалізації прав власника), або відсутність спору про право, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Але технічний паспорт не є правовстановлюючим документом. Якщо він був втрачений чи пошкоджений, то можна замовити новий.

Оформити закордонний паспорт, знаходячись за кордоном, можливо або в Посольстві України у країні перебування, або у Паспортному сервісі ДП «Документ».

Наразі Паспортні сервіси відкрилися у низці країн: Польща (м. Варшава, м. Гданськ, м. Краків, м. Вроцлав), Німеччина (м. Берлін, м. Кельн), Іспанія (м. Мадрид, м. Валенсія), Чехія (м. Прага), Словаччина (м. Братислава) та Туреччина (м. Стамбул). Адреси можна подивитись за посиланням https://pasport.org.ua/centers .

Проте, якщо в Посольстві можна оформити лише закордонний паспорт, то у Паспортному сервісі доступні такі послуги:

• оформлення ID-картки чи закордонного паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого);
• обмін ID-картки чи закордонного паспорта (у зв’язку з закінченням строку дії, зміною інформації, непридатністю до використання);
• обмін паспорта зразка 1994 року на ID-картку (за бажанням чи у разі непридатності);
• одночасне оформлення закордонного паспорта та ID-картки;
• обмін посвідчення водія (в усіх центрах, окрім у м. Мадриді)

Так, запис на прийом щодо виготовлення закордонного паспорту у Посольствах ведеться виключно через електронну чергу, у яку, судячи по відгукам, записатися вкрай важко через велику кількість запитів. При цьому час очікування свого документа може сягати 3-6 місяців.

У той же час, окрім електронної черги у Паспортних сервісах можливо отримати послугу у порядку живої черги. Час очікування документів після оформлення 1-3 місяці.

Варто звернути увагу, що на відміну від Посольства сервіс ДП «Документ» бере додаткову плату за свої послуги, про що не вказано на офіційному сайті Паспортного сервісу. Тому, вартість краще заздалегідь дізнаватися за номерами колл-центру: +38 (044) 597-87-77, +38 (067) 447-02-92, +38 (050) 472-57-55 або на електронну пошту info@dpdok.com.ua

Окрім того, змінами у закон у зв’язку із воєнним станом, стало можливо пересилання закордонного паспорту, оформленого в Україні, до Посольства України або паспортного сервісу ДП «Документ» за кордоном, і навпаки.

Перш за все, консульський облік – це фіксація місця проживання громадянина України за кордоном шляхом внесення відповідних даних до інформаційної системи Міністерства закордонних справ України.

Консульський облік буває постійний, тимчасовий та облік усиновлених дітей.

Постійному обліку підлягають громадяни України, які постійно проживають за кордоном. Строк перебування на такому обліку необмежений.

Тимчасовий облік – це облік осіб, які знаходяться за кордоном більше 90 днів. Постановка на тимчасовий облік  відбувається у добровільному порядку. Строк, протягом якого особи перебувають на обліку, становить 1 рік із можливістю продовження, але у будь-якому разі не більше 5 років.

Обов’язковому консульському обліку підлягають також усиновлені діти-громадяни України віком до 18 років, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Після 18 років така дитина знімається з консульського обліку.

Окрім того, на час воєнного стану обов’язковому консульському обліку підлягають:

• діти, які не досягли 16 років, які виїхали за межі України у супроводі одного з батьків без наявності згоди іншого з батьків або у супроводі баби, діда, сестри, брата, мачухи, вітчима або інших людей, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування;
• діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, які виїхали за кордон у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи;
• діти, які не досягли 18 років, влаштовані у сім’ї патронатних вихователів;
• діти до 18 років, передані під опіку, піклування, влаштовані у прийомні сім’ї чи дитячі будинки сімейного типу.

Основною метою обліку дітей є захист їх прав та інтересів, можливість уповноважених органів із захисту прав дитини проводити моніторинг умов перебування дітей за межами України.

• особи з інвалідністю, які виїхали за кордон;
• діти з інвалідністю віком до 18 років, що виїхали за кордон;
• діти, хворі на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня тощо;
• особи, які потребують постійного догляду.

Облік такої категорії осіб здійснюється для того, щоб громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років могли самостійно без осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду виїхати за кордон для догляду за такими особами, на підставі довідки про перебування таких осіб на консульському обліку.

 Перебування на консульському обліку забезпечує можливість отримання своєчасної допомоги від консула, зокрема, під час виникнення надзвичайної ситуації за кордоном; надає можливість брати участь у голосуванні на виборах в іноземних виборчих дільницях; а також дає право перебувати в Україні на автомобілі з іноземною реєстрацією до 60 днів на рік.

 За постановку на консульський облік справляється консульський збір. Збір не сплачується за облік дітей віком до 16 років, усиновлених дітей та пред’явників дипломатичних або службових паспортів України.

З початком війни чимало громадян України виїхали з України з домашніми тваринами. На той момент жодних документів на тварин не вимагалось.

Проте, наразі країни відновили вимоги для ввезення домашніх тварин.

За оновленими правилами, які поширюються на собак, кішок і тварин-компаньйонів, власникам тварини для виїзду з України потрібно:

• перш за все – ідентифікувати тварину за допомогою мікрочіпа (чіпування обов’язково необхідно провести до вакцинації від сказу);
• ветеринарний паспорт міжнародного зразку (номерний) або сертифікат про стан здоров’я, який відповідає зразку, встановленому законодавством ЄС;
• вакцинація від сказу;
• мати актуальний результат серологічного тесту (титри) для визначення антитіл до збудника сказу;
• комплексна вакцинація від вірусних хвороб та обробка від паразитів;
• ветеринарна довідка Форма 1 (видається державним ветеринарним лікарем не раніше, ніж за три дні до перетину кордону). Така довідка на кордоні обмінюється на європейську довідку про здоров’я, яка дійсна протягом 10 днів, для пересування Європою;
• тварина повинна бути у контейнері для перевезення тварин.

 З огляду на те, що правила ввезення тварин на територію країн ЄС різняться, треба перевіряти вимоги в кожному окремому випадку залежно від країни, в яку ви прямуєте.

 При поверненні в Україну діють спрощені правила ввозу тварин. Так, при в’їзді в Україну необхідно мати такі документи:

• ветеринарний паспорт європейського зразка або сертифікат про стан здоров’я тварини;
• довідку про діючу вакцинацію від сказу;
• документ про чіпування тварини.

Якщо таких документів у вас немає, то отримати їх можна в країнах-членах ЄС.

  Зверніть увагу, що перетин кордону з твариною можливий лише в тих пропускних пунктах, де здійснюється ветеринарний контроль.

Серед осіб похилого віку, евакуйованих із зон бойових дій, зустрічаються ті, хто є нашими громадянами, але досі не отримували паспорт громадянина України, а мають лише документ радянського зразка. Звісно, вони мають наразі проблеми з отриманням соціальної допомоги.

Тож як діяти у цьому разі, роз’яснили у Державній міграційній службі.
• Оскільки кожен випадок індивідуальний, особі варто звернутися до територіального підрозділу ДМС із наявними документами. Їй буде надано консультації та роз’яснення щодо подальших дій.
• Якщо відомості про постійне проживання на території України станом на 24.08.1991 і проживання станом на 13.11.1991 не підтверджуються, особа може звернутися до суду для встановлення зазначених фактів і надалі пройти процедуру реєстрації особи громадянином України.
• Якщо в особи наявний паспорт і реєстрація місця проживання підтверджується станом на зазначені вище дати, то особа може звертатися до територіального підрозділу ДМС для оформлення паспорта громадянина України.

Важливо! Якщо особа є недієздатною, її інтереси обов’язково повинен представляти законний представник. Відповідно до законодавства, це може бути один із батьків, опікунів, піклувальників.

Збільшився перелік послуг, які можна оформити онлайн – через комп’ютер або смартфон. Тепер у Дії можна оформити довідку внутрішньо переміщеної особи. Послуга доступна громадянам, які виїхали з Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської, Житомирської, Одеської,
Волинської, Дніпропетровської, Київської області, а також міста Києва.

Для подання заявки через застосунок Дія необхідно:
– оновити застосунок Дія.
– через розділ Послуги направити заявку на отримання статусу ВПО. Вказати Ваших дітей, які перебувають разом із Вами. Батьки можуть отримати статус ВПО для своєї дитини, якщо свідоцтво про народження відображається в застосунку.
– зазначити Ваше місце перебування та підтвердити геолокацію. 
– зазначити картку єПідтримка для зарахування допомоги (виплати надходять виключно на картку єПідтримка, тож якщо у Вас немає такої картки, її можна швидко оформити онлайн у застосунку Вашого банку)
– перевірити дані заяви та натиснути «Надіслати»
Фінансова допомога від держави становить 2000 грн щомісяця для дорослого та 3000 грн для дитини.
Після оброблення заяви довідка ВПО з’явиться у застосунку в переліку документів.

Для можливості подати документи онлайн має відображатися РНОКПП (ідентифікаційний код) та один із паспортів: у формі ID-картки або закордонний біометричний паспорт. Для формування довідки потрібні дані саме з біометричних документів, тож якщо такої інформації немає, заяву доведеться подавати офлайн.

Для подання заявки офлайн (через виконкоми сільських/селищних/міських рад, центри надання адмінпослуг або органи соціального забезпечення населення) необхідно надати:
– заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
– паспорт громадянина України;
– якщо прописка не вказана в паспорті, варто надати інший документ на
підтвердження. (військовий квиток, трудова книжка, інші документи, які підтвердять
факт проживання на відповідній території).
– свідоцтво про народження дитини (при подачі заяви батьками на дитину)

В Україні майже рік працюють нові правила отримання посвідчення водія: кандидати у водії спочатку проходять теоретичний курс в автошколі і складають іспит, а вже після цього переходять до практичної частини навчання.

До кінця цього року планується запровадження ще низки змін для забезпечення максимально прозорих умов складання іспитів у сервісних центрах МВС. Зміни стосуються технічних умов у класах для складання теоретичних іспитів та автомобілів для складання практичних іспитів.

Такі зміни в рамках пілотного проекту вже впроваджені у Одеській, Львівській, Київській, Вінницькій та Київській областях, а з 03 серпня 2023 року – запрацюють ще у чотирьох областях. Відтепер у Сумській, Рівненській, Житомирській та Кіровоградській областях.

Нововведення, зокрема, полягають у наступному:
1. Запис на складання іспиту відбувається онлайн
2. Класи для здачі теоретичного екзамену облаштовані камерами з записом звуку, без «сліпих зон», з ідентифікацією особи за FACE ID.
3. Камери в авто розташовані таким чином, щоб знімати руки та ноги кандидата у водії та екзаменатора. Камери автоматично відвантажують відео на сервер, що не допускає впливу екзаменатора.
4. Моніторинг відео здійснюється на трьох рівнях: територіальному, регіональному і загальнодержавному.
5. Оскаржити кінцеву оцінку майбутньому водієві можна протягом 30 днів – саме стільки зберігатиметься відеозапис.
6. Що стосується практичного іспиту – планується частково оновити парк автомобілів: він складатиметься в основному з Renault та Hyundai віком до 5 років

Одна з найреволюційніших змін, яку планується впровадити, полягає в тому, що проходити теоретичну підготовку українці зможуть не лише в автошколах, а й із репетитором чи самостійно.

Кабінет Міністрів постановою від 11 липня 2023 року №709 вніс зміни до порядку призначення виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб.
З 01 серпня 2023 року виплати для внутрішньо переміщених осіб будуть призначатися лише на 6 місяців. При цьому, ті, кому допомогу призначили до 01 серпня 2023 року, отримуватимуть її до 31 січня 2024 року.

Так, термін отримання виплат може бути продовжений ще на 6 місяців для наступних вразливих категорій громадян:
1. Для тих, у кого середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує 8372 грн.
2. У кого у складі сім’ї є працездатні особи, які:
– доглядають за дітьми віком до 6 років;
– мають на утриманні 3 і більше дітей віком до 18 років
– є особами з інвалідністю;
– доглядають за особами з інвалідністю I групи, дітьми з інвалідністю, людьми з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, людьми, які досягли 80-річного віку
3. У складі сім’ї є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших 6 місяців отримання виплат ВПО сприяла своїй економічній самостійності (тобто, стала на облік у центр зайнятості як безробітна, зареєструвалася як ФОП тощо) та середньомісячний дохід яких не перевищує 6279 грн.
4. Пенсіонери, пенсія яких не перевищує 6279 грн

Скасують виплати українцям, які виїхали за кордон і перебувають там без поважних причин (таких як лікування, оздоровлення тощо) більше 30 днів підряд, та тим, хто повернувся на місце свого постійного проживання в Україні. 

З 1 вересня 2023 року оформлені ВПО можуть втратити право на отримання виплат, якщо в період з 11 липня 2023 вони:
–  придбали транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (за деякими виключеннями, встановленими Постановою)
– здійснили купівлю нерухомого майна на суму більше 100 тис. грн.
– мають на депозитному банківському рахунку кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. грн.
– здійснили операції з купівлі іноземної валюти на суму більше 100 тис. грн
– мають у власності житло, що розташоване на територіях, не включених до переліку
територій, де ведуться бойові (або щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації)

26 липня 2023 року підписано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (законопроект №8401).
Закон загалом стосується скасування пільг у сфері оподаткування, які були введені на початку війни для підтримки українського бізнесу.
Отже, чого чекати:

1️. Скасування ставки єдиного податку 2%.
Платник 2% єдиного податку має право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. За відсутності такої заяви, платник автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання ставки 2% ЄП.
Суб`єкти господарювання, які з дня державної реєстрації (новостворені) обрали 2% ЄП, автоматично вважатимуться платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 5%.
Для тих суб`єктів, у кого реєстрація платником ПДВ була призупинена – автоматичне відновлення прав і обов`язків платника ПДВ.
Можливість платникам, які в 2023 році перейшли з 2% ЄП на загальну систему, перейти повторно в 2023 році на спрощену систему за шляхом подання заяви. При цьому, в разі подання заяви до 01 вересня 2023 року, такий платник вважатиметься платником ЄП з 01 серпня 2023 року.

2️. Часткове скасування заборони проведення податкових перевірок для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових послуг.

3️. Відновлення притягнення до відповідальності за порушення у сфері використання касових апаратів (РРО).
З 1 січня 2022 року більшість підприємців була зобов’язана працювати з РРО, якщо мають валютну виручку, чи POS-термінал/інтернет еквайринг. Проте на початку війни уряд дав послаблення. Тепер Закон скасує таке послаблення і з 1 серпня за невидачу чека підприємці повинні будуть сплатити штраф в розмірі 100–150% від суми товару, придбаного без видачі чека.
При цьому, звільняються від відповідальності за порушення в сфері використання РРО ті платники, що провадять діяльність (окрім торгівлі підакцизними товарами). Перелік таких територій за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#top .

4️. Законом також передбачено:
– Податковий борг, який виник за період 01.04.2022 по 31.07.2023 не враховується під час визначення можливості платника податків надалі перебувати на спрощеній системі;
– Можливість добровільної сплати єдиного податку і ЄСВ для платників на 1 та 2 групі на територіях можливих та активних бойових дій.

Право на отримання субсидій мають пенсіонери, багатодітні та сім’ї, що мають дитину з
інвалідністю, учасники війни, ВПО та інші громадяни з низьким рівнем доходу. Отримувати
допомогу на оплату комунальних послуг можуть тепер і сімʼї, де не менше 1 року проживають
троє або більше прийомних дітей.
Середньомісячний дохід сімʼї з прийомними дітьми за останні шість місяців в розрахунку
на одну людину не повинен перевищувати 3 760 гривень на місяць.
Субсидія надається на такі послуги:
– оплату житла в межах норм, передбачених законодавством (21 кв. м. загальної площі
житла на кожного члена сімʼї, який постійно проживає в житловому приміщенні), та додатково
10,5 кв. м. на сімʼю);
– користування комунальними послугами (газо-, електропостачання та інші послуги) та
вартість скрапленого балонного газу для побутових потреб;
– купівлю дров для опалення (за відсутності у будинку системи центрального опалення).
При призначенні житлової субсидії до складу прийомної сімʼї включають дітей, які не
зареєстровані, але фактично мешкають у будинку чи квартирі. На них розраховують також
соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування. При
цьому якщо діти мають доходи, то до сукупного доходу домогосподарства для призначення
субсидії такі доходи не враховуються.
Щоб отримати житлову субсидію, один із батьків-вихователів прийомної сімʼї повинен
особисто звернутися до органу ПФУ за місцем проживання.
А з червня 2023 року у українців з’явилась можливість подавати заяви на субсидії за
спрощеною процедурою. Голові сім’ї можна подати заяву через сайт Пенсійного фонду або
через Дію. Після цього органи ПФУ самостійно зберуть усю інформацію про заявника та
ухвалять рішення про призначення субсидії.
Перевірити стан субсидії можна на сайті Єдиного державного реєстру отримувачів
субсидій Міністерства соціальної політики https://subsidii.ioc.gov.ua/

Отримання громадянами України нового паспорту для виїзду за кордон передбачає анулювання та вилучення попереднього. Проте, є випадки, коли старий паспорт можна залишити.

При оформленні нового закордонного паспорту можна залишити старий паспорт собі, якщо у ньому наявна діюча віза, вільних сторінок для штампів та віз не залишилося, а до закінчення строку дії такого паспорту залишилось більше, ніж півроку.
У разі, якщо у паспорті проставлена діюча віза, відсутні вільні сторінки для віз та штампів, а строк дії такого паспорту менше, ніж півроку, то такий паспорт анулюється (шляхом проставлення двох отворів у машинозчитувальній зоні) та може не вилучатися за заявою громадянина.

Паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується також у разі:
— закінчення строку дії закордонного паспорта;
— зміни інформації, внесеної до паспорту.
У зазначених випадках за письмовою заявою заявника анульований паспорт для виїзду за кордон як виняток може бути залишений громадянину, якщо:
— в ньому наявна діюча віза або відмітка про тимчасове проживання в іншій державі;
— якщо такий паспорт є підставою для отримання або продовження дозвільних документів на проживання в іншій державі.

З огляду на це, важливо при поданні заяви на оформлення нового паспорта:
— одразу повідомити представника органу міграційної служби (паспортного центру, консульства), який приймає звернення, про намір залишити старий закордонний паспорт після оформлення нового;
— подати відповідну заяву (бланк надається на місці) та аргументувати необхідність (наприклад, показати у паспорті дійсну візу до іншої країни).

Зверніть увагу, що наявність штампів про перетин кордону, наявність фото своєї малолітньої дитини не є обов’язковою підставою для залишення попереднього закордонного паспорта.
Окрім того, згідно положень діючого законодавства кожен громадянин України може мати одночасно не більше двох паспортів для виїзду за кордон.

Посвідчення особи на повернення в Україну (його ще називають «білий паспорт») є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на в’їзд в Україну.
Оформлюється та видається таке посвідчення дипломатичними установами України за кордоном.

Коли оформлюється та видається посвідчення:
– втрата або викрадення під час перебування особи за кордоном документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну. У цьому разі громадянин України повинен звернутися до поліції за фактом втрати/викрадення документа та отримати відповідну довідку від них;
– закінчення строку дії документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
– недійсність (з будь-яких причин) документа, який посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, є недійсним з інших причин;
– відсутність документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну (наприклад, у новонароджених, яким не оформлювалося українське свідоцтво про народження).

Громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року за внутрішнім українським паспортом (діти – за українським свідоцтвом про народження), можуть повертатися в Україну на підставі цього документа. Оформлювати білий паспорт їм не потрібно.

Білий паспорт оформлюється у консульстві позачергово у прийомні дні та видається протягом одного дня (але не більш як п’яти робочих днів). У разі необхідності надсилання письмового запиту строк оформлення може бути продовжено до моменту отримання відповіді, але не більш як 30 днів.
Посвідчення дійсне для повернення в Україну протягом 30 днів.

При оформленні посвідчення на повернення в Україну громадяни України на час воєнного стану звільнені від сплати консульського збору.

Оформлювати посвідчення на повернення в Україну можна й дистанційно – для громадян України, які опинилися в РФ без документів. Це надасть їм можливість виїхати через Естонію, Латвію, Литву, Грузію.

Органи Державної міграційної служби України оформлюють посвідчення в Україні за зверненням третіх осіб: одного з батьків або іншого законного представника дитини до 18 років; одного з подружжя; повнолітньої дитини; рідного брата/сестри.
Посвідчення можуть оформити й на підставі офіційного звернення Мінреінтеграції. Термін дії такого посвідчення – 3 місяці.

В Україні кожен рік до 2028 року зростає вимога до страхового стажу для виходу на пенсію. Тобто, збільшується мінімальна величина стажу, який дозволяє вийти на пенсію людині в 60 років.
У 2023 році, щоб вийти на пенсію у 60 років необхідно мати 30 років підтвердженого страхового стажу. Шестидесятирічні громадяни, які мають у 2023 році менший стаж роботи, зможуть стати пенсіонерами лише у 63 чи 65 років.
Отже, у 2023 році на пенсію за віком зможуть вийти:
– Громадяни 60 років, якщо у них буде стаж не менше 30 років.
– Громадяни 63 років, які мають не менше 20 років стажу.
– Громадяни 65 років зі стажем не менше 15 років

Ті ж, кому наступного року виповнюється 65 років і вони не мають хоча б 15-річного стажу роботи, на пенсію розраховувати взагалі не можуть. Після досягнення 65 років вони зможуть лише отримувати соціальну допомогу від держави.
Поступовий перехід  до нових вимог страхового стажу планується завершити 2028 року. Тоді, щоб вийти на пенсію у 60 років, треба буде мати щонайменше 35 років стажу; у 63 роки – від 25 до 35 років стажу; у 65 років – від 15 до 25 років стажу.
Розмір трудового стажу для можливості виходу на пенсію у 60 років:
2023 року — від 30 років стажу,
2024 року — від 31 року стажу,
2025 року — від 32 років стажу,
2026 року — від 33 років стажу,
2027 року — від 34 років стажу,
2028 року — від 35 років стажу.
Розмір трудового стажу для можливості виходу на пенсію у 63 роки:
2023 року — від 20 до 30 років стажу,
2024 року — від 21 до 31 року стажу,
2025 року — від 22 до 32 років стажу,
2026 року — від 23 до 33 років стажу,
2027 року — від 24 до 34 років стажу,
2028 року — від 25 до 35 років стажу.
Розмір трудового стажу для можливості виходу на пенсію у 65 років:
2023 року — від 15 до 20 років стажу,
2024 року — від 15 до 21 року стажу,
2025 року — від 15 до 22 років стажу,
2026 року — від 15 до 23 років стажу,
2027 року — від 15 до 24 років стажу,
2028 року — від 15 до 25 років стажу.

Якщо для виходу на пенсію бракує стажу, то є можливість «докупити стаж». Це означає, що громадянин може укласти договір на добровільну сплату внесків та сплачувати страхові внески у сумі не менше 1474 грн/міс (станом на 2023 рік), щоб компенсувати стаж, що не вистачає, і тим самим «придбати» право на пенсію.

Згідно положень Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам зобов’язані надати заяву про відмову від вказаних виплат громадяни України, які:
– повернулися до покинутого місця проживання,
– виїхали за кордон на тимчасове або постійне проживання,
– перебувають за кордоном протягом 30 днів поспіль чи 60 днів сукупно за останні шість місяців отримання виплат ВПО.
Нарахування та виплата допомоги ВПО припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо про вищевказані обставини.
Громадяни, які виїхали за кордон, можуть відмовитись від виплати допомоги дистанційно
одним із наступних способів:
 оформити заяву-відмову електронним листом, який направити на електронну пошту органу соцзахисту, у якому особа зареєстрована.
У листі про відмову від виплат допомоги ВПО та інших соцвиплат потрібно вказати наступну інформацію:
– назва органу соцзахисту, де перебуває на обліку особа;
– ПІБ отримувача допомоги;
– адреса, за якою громадянин зареєстрований, або яка задекларована як місце проживання/перебування;
– номер телефону;
– адреса електронної пошти особи, яка оформлює відмову;
– вказати вид допомоги, від якої відмовляєтесь (в даному випадку, «допомога на проживання ВПО»).
 відмовитись від виплат через веб версію або мобільний застосунок «Дія».
Для можливості дистанційної подачі заяви необхідна наявність у громадянина кваліфікованого електронного підпису або мобільного застосунку Дія із відображенням у ньому ідентифікаційного коду особи.
Електронні адреси установ, яким потрібно надіслати лист можна знайти на сайтах районних держадміністрацій, виконкомів міських або районних рад.

Згідно Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам – розмір грошової допомоги на дитину з числа ВПО становить 3000 грн. на місяць.
Окрім грошової допомоги, дітям, зареєстрованим як ВПО, надається також державна цільова підтримка шляхом:
 повної оплати навчання для отримання освіти (професійної, професійно-технічної, фахової передвищої, вищої) – у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до правил прийому та з урахуванням квот, встановлених законодавством;
 надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти (професійної, професійно-технічної, фахової передвищої, вищої) – у разі зарахування на навчання згідно з угодами, укладеними між вищим навчальним закладом та фізичною /юридичною особою, відповідно до умов прийому;
 надання соціальної стипендії для студентів у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, а у закладах вищої  освіти державної форми власності – за денною формою здобуття освіти. Розмір стипендії складає 890 гривень на місяць.
 безоплатного забезпечення підручниками – за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
 безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
 безоплатного проживання в учнівських або студентських гуртожитках – для осіб, які навчаються на денній формі навчання;
 забезпечення безкоштовним харчуванням навчальними закладами незалежно від підпорядкування, типу і форми власності для для дітей грудного віку та дітям раннього віку числа ВПО; для дітей з числа ВПО, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах; для дітей, з числа ВПО, які здобувають професійну (професійно-технічну) освіту.
Варто зазначити, що проживання осіб у гуртожитках забезпечується відповідним навчальним закладом за рахунок та в межах видатків, передбачених на зазначені цілі кошторисом таких закладів.
Для отримання державної цільової підтримки необхідно звернутися до відповідного закладу освіти із заявою у довільній формі, вказавши види цільової підтримки, на які претендує особа, а також надати довідку ВПО.
Державна цільова підтримка таких осіб здійснюється до закінчення ними навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років.

Якщо офіцер, сержант, рядовий чи особа старшинського складу має захворювання та перебуває на лікуванні у зв’язку з відповідним висновком ВЛК, вона отримує грошове забезпечення за останньою штатною посадою, котру займала. Це може тривати до 4 місяців. Винятки – конкретні ситуації, де передбачено можливість перебувати на лікуванні понад цей період. Коли йдеться про обчислення грошового забезпечення, то сюди входить усе, окрім морського забезпечення і винагород. Це значить, що йдеться про оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, посадовий оклад та щомісячні види грошового забезпечення.

Як відбувається продовження лікування?
Якщо 4 місяці безперервного лікування минули, грошове забезпечення виплачується далі за 2 умов:

– подальше перебування у відпустці для лікування передбачене нормами чинних нормативно-правових актів;
– є відповідне рішення командира з’єднання чи керівника органу військового управління вищого рівня, підставою для якого став висновок ВЛК.

У такому разі, продовжуючи лікування, військовий і далі отримуватиме відповідне грошове забезпечення.

Коли виплачується додаткова винагорода?
Якщо військовий лікується у зв’язку з пораненням, яке він отримав, захищаючи Батьківщину, то йому виплачується додаткова винагорода в сумі 100 тисяч гривень. Якщо військовий має травму, контузію чи каліцтво з цієї причини, то, аби отримати згадану суму, йому навіть не обов’язково безперервно перебувати на стаціонарному лікуванні. Коли військовий перебуватиме на лікуванні з цих причин повторно, під час кожного такого перебування він має отримувати винагороду в 100 тисяч гривень. Це стосується лікування не лише в українських, а й в закордонних медичних установах.

Підстава для видання наказу про виплату такої винагороди – довідка про обставини травми, яку видає командир ВЧ. Коли керівники ВЛК закладів охорони здоров’я Міноборони надають військовому рекомендацію щодо потреби у відпустці за станом здоров’я, одночасно надаються і медичні висновки, у яких міститься інформація про ступінь важкості поранення та виплати винагороди у розмірі 100 тисяч гривень на час відпустки, передбаченої для лікування.

Якщо військовослужбовці перебувають тривалий час на лікуванні, то допускається їх зарахування у розпорядження командирів. Щодо грошового забезпечення військовим (окрім строковиків) у таких випадках, то воно виплачується у відповідності до займаних посад, однак це може тривати не більше 2 місяців. Стосовно продовження строків виплати, це можливо лише за наказом Міністра оборони.

Юрист Діана Тернова

Тепер можна змінити місце проживання онлайн у застосунку Дія.

Статус особи у відповідному реєстрі реєстрі змінюється автоматично, що дозволяє економити час і кошти. Особи, які реєструються у власному житлі або житлі одноосібного власника, місце проживання буде змінюватися автоматично.

Своє місце проживання у застосунку Дія може будь-яка особа, яка досягла 14 років. Адже саме з такого віку особа має право обирати місце свого проживання самостійно (ст. 29 ЦК України). Зміна місця проживання дитини здійснюється за згодою іншого з батьків. Серед умов також є: наявність податкового номеру та ID-картки або закордонного паспорту у Дії.

Власники паспортів-книжечок можуть скористатися відповідним сервісом на порталі Дія.

Щоб задекларувати місце проживання в житлі іншого співвласника, потрібна згода всіх співвласників такого майна.

Ще кілька умов:

– житло не може перебувати в іпотеці

– у власника житла (якщо воно належить іншій особі) має бути веріфікований податковий номер в Дії

– право власності на нього має бути внесено до Реєстру нерухомості з 2013 року.

Але змінити адресу в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території не можна. Для цього необхідно отримати довідку ВПО і вказати там актуальну адресу.

Перелік недоступних територій визначений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 № 309. Але застосунок Дія при натисканні на посилання на перелік таких територій переносить на нечинний наказ.

 Для отримання такої послуги необхідно:

– авторизуватися в застосунку

– обрати Послуги — Зміна місця проживання

– вказати, чиє місце проживання бажаєте змінити — своє чи дитини

– перевірити інформацію про поточне місце проживання

– вибрати адресу, за якою бажаєте задекларувати нове місце проживання

– зазначити свої контактні дані

– перевірити заяву та сплатити адміністративний збір.

Після цього заява надійде в роботу. А сам заявник отримає сповіщення про результат у застосунку.

Наразі сервіс доступний для жінок, дітей та чоловіків непризовного віку. Однак, на даний час спеціалісти Мінцифри спільно з Міноборони працюють над відновленням послуги зміни місця проживання і для чоловіків призовного віку.

Послугу розроблено Мінцифри спільно з Міністерством юстиції України, МВС України та Державною міграційною службою України за підтримки Програма EGAP, що впроваджується Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії.

Прямий ефір з Ольгою Оніщук на тему «Компенсація за зруйноване житло: нові деталі, цікаві факти, корисні поради» на платформі “Поверни своє”.

Це волонтерська платформа для тих, хто втратив своє житло внаслідок військової агресії росії.

Переглянути ефір можна за посиланням https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=1429962980898089

Кому з жінок потрібно стати на облік у ТЦК та СП з 01 жовтня?

Існує Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, у ньому є дві таблички:

1. Назви споріднених спеціальностей.
2. Назви споріднених професій.

З цих двох табличок необхідно звернути увагу лише на ту інформацію, що пов’язана з медициною чи фармацевтичною справою

Тобто на облік мають стати саме ті жінки, які мають одну з цих спеціальностей та/або споріднену з ними професію:

– фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;

–  стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;

– ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна (щоправда, така спеціалізація доволі спірна).

Жінки інших спеціальностей і професій стають на облік виключно за власним бажанням.

Тобто, спеціальності типу телекомунікація і радіотехніка, видавництво та поліграфія тощо на облік не беруться.

Військовий облік не означає автоматичну мобілізацію, але і не виключає можливість мобілізації.

Про вагітних жінок і жінок-матерів

Законом встановлено, що винятком є вагітні жінки та ті, що перебувають у декретній відпустці. За статтею 73 розкладу хвороб згідно з Положенням про ВЛК, вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби, незалежно від терміну й перебігу вагітності.

Медики-матері отримують право на відстрочку, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.

Непридатні до служби жінки за станом здоров’я зазначених категорій також мають з’явитися до ТЦК та СП з наданням відповідних підтверджуючих документів.

За порушення військовозобов’язаними правил військового обліку під час дії особливого періоду, на них може бути накладено штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) (стаття 210 КУпАП.

Корисна інформація для тих, хто втратив документи і хоче їх відновити.

Часто трапляються ситуації, коли людина може загубити, зіпсувати або втратити документ, особливо в умовах воєнного стану або переїду на інші території чи за кордон.

Повторна видача через застосунок «Дія»
 Наразі можна замовити дублікати свідоцтв та витяги про:
– народження (своє та своїх рідних);
– зміну імені та прізвища;
– реєстрацію шлюбу (своє та рідних);
– розірвання шлюбу (своє та рідних);
– смерть.

 Як замовити документ?
1. Авторизуватися на порталі ДІЯ
2. Перейти в розділ “Послуги” та вибрати “Довідки і витяги”
3. Натиснути на потрібний документ і перевірити дані заявника
4. Вказати, для кого документи, причину повторної видачі.
5. Обрати орган, в якому документ можна отримати.
6. Сплатити адміністративні послуги.

Зауважимо, що такі документи можна лише замовити онлайн, а отримувати їх необхідно особисто або через представника.

Також ви можете звернутися до адвоката, уклавши з ним відповідний договір. Таким чином адвокат матиме повноваження замовити, отримати і надіслати вам такий документ без вашої особистої участі.

Видача дублікатів нотаріальних документів
Заповіт, договори (дарування, купівлі-продажу, міни, іпотеки тощо), свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, довіреності, свідоцтва про право власності тощо можна відновити, звернувшись із письмовою заявою особисто або доручивши зробити це іншій особі до нотаріальної контори і отримати дублікат втраченого або зіпсованого документа.

Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. Якщо ж примірники документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, ще не передано до архіву, то дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Які документи, крім заяви, необхідно подати нотаріусу для отримання дубліката документу:
 – паспорт громадянина України, облікову картку фізичної особи-платника податків;
 – представнику особи, для якої вчиняється нотаріальна дія – нотаріально посвідчену довіреність (із зазначенням, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату, в тому числі в державному нотаріальному архіві, з правом отримувати дублікати документів).

Якщо заявниками є спадкоємці або виконавець заповіту, додатково потрібно подавати свідоцтво про смерть та документи, що підтверджують родинні стосунки.

Якщо родич помер на окупованій території, то спершу необхідно на підставі рішення суду встановити факт його смерті на окупованій території і отримати свідоцтво про смерть українського зразка.

Спадкоємцям дублікат свідоцтва про смерть видається виключно на запит нотаріуса, яким заведена спадкова справа. До запиту нотаріус обов’язково має долучити належним чином засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують родинні відносини спадкодавця зі спадкоємцем.

Порядок проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби
визначений Наказом Міноборони № 402. Однак, ВЛК часто порушують цей порядок,
визнаючи придатними до військової служби осіб, які за станом свого здоров’я в дійсності є
непридатними. Натомість, такі рішення ВЛК можна оскаржити.

Аналіз судової практики по таким справам дозволяє визначити ті аргументи, які можна
використовувати для доведення неправильності висновків ВЛК.

Суди зазначають, що тільки ВЛК як спеціальний орган має повноваження встановлювати
медичний діагноз, а не суд. Суд не може визнавати діагнози неправильними, оскільки він
не є медичним органом та перевіряє законність постанови ВЛК виключно в межах
дотримання процедури огляду та видачі висновків.

У рішенні по справі №380/10192/23, суд дійшов висновку, що позивач не оскаржував саму
процедуру проходження огляду, а лише поставлений діагноз, не вказав які порушення
були саме при проведенні медичного огляду. У зв’язку з цим суд відмовив у скасуванні
постанови ВЛК про придатність до військової служби.

До суду оскаржується тільки порушення порядку проведення медогляду, а поставлений
діагноз – до ВЛК вищого рівня.

Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби
військовослужбовців, які одержали поранення, здійснюється ВЛК тільки після закінчення
лікування у відповідному медичному закладі.

Незаконним буде направлення такого військовослужбовця на медичний огляд з
подальшим висновоком про його придатність, якщо він ще не завершив лікування.

Такий висновок зробив адміністративний суд у справі № 160/10293/23, де також зазначив,
що ВЛК не застосувало індивідуальний підхід щодо здоров’я, віку, освіти, військового
фаху, досвіду та інших даних позивача для з’ясування можливості подальшого
проходження ним військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його
здоров`я, що є порушенням, а тому визнав довідку ВЛК незаконною.

Якщо військовозобов’язаний мав усі можливості подати до ВЛК документи про хворобу,
через яку він не може проходити військову службу за станом здоров`я, але не надав їх, то
висновок ВЛК про придатність до служби без врахування цих документів є законним,
адже на момент огляду ВЛК не порушила встановлений порядок.  Про це зазначив
Запорізький окружного адміністративний суд у справі № 280/2845/23.

Крім того, суд зазначив, що надані позивачем документи лише відображають його
фактичний стан на момент проведення такого огляду в межах визначених позивачем
скарг, а не його придатність до військової служби, оскільки повноваження щодо
постановлення такого висновку надані виключно ВЛК.

У справі № 160/4834/23 суд зауважив про численні порушення проведення огляду
військовозобов’язаного, а саме:
– ВЛК не надало можливості надати інформацію про стан здоров`я та відповідні
документи щоб встановити реальну придатність до військової служби.

– У ВЛК відсутні медичні документи, які б свідчили про реальне проведення огляду
лікарями. Картка містить лише висновок «придатний» та печатки з підписами
спеціалістів.

– В картці обстеження та медичного огляду зазначено діагноз: «функціональні порушення
ЖКТ». Але відсутні відомості про те, що у зв`язку з виявленою хворобою позивач
оглядався за цими медичними показаннями лікарями відповідних спеціальностей.

– Не проведено ряд необхідних досліджень: рентгену, загальний аналіз крові, визначення
групи крові та резус-належність, ЕКГ, дослідження сечі.

Подібні зауваження суду були покладені в основу судового рішення про незаконність
висновку ВЛК.

Також суди звертають увагу на те, що огляд військовослужбовців обовязково проводиться
хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (для жінок –
гінекологом), а за медичними показаннями – і лікарями інших спеціальностей. Обовязково
виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографія грудної
клітини.

Оскільки у матеріалах ВЛК не було доказів реального проведення огляду чоловіка
лікарями, зокрема, не надано заповненої Картки обстеження та медичного огляду або
історії хвороби позивача із необхідними відмітками про обстеження, то висновок ВЛК був
визнаний незаконним.

У разі наявності рішення українського суду про стягнення аліментів.

Стягнення аліментів із боржника, який знаходиться або який отримує дохід за кордоном, відбувається на підставі звернення стягувача до компетентних органів цієї держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів.

При цьому треба керуватися багатосторонніми міжнародними договорами, що регулюють питання стягнення аліментів за кордоном, які ратифікувала Україна:

Конвенцією про стягнення аліментів за кордоном (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text) ,

Конвенцією про  визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text) ,

Конвенцією про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text) .

Україна також є стороною двосторонніх міжнародних договорів про правову допомогу у цивільних справах, положення яких передбачають взаємне визнання і виконання судових рішень у цивільних справах, і на підставі яких можливо вирішити питання про визнання та виконання рішень судів на території інших країн.

 Перелік чинних міжнародних договорів у цивільних та кримінальних справах можна знайти на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://minjust.gov.ua/m/perelik-dvostoronnih-ta-bagatostoronnih-mijnarodnih-dogovoriv-u-sferi-pravovoi-dopomogi-ta-pravovogo-spivrobitnitstva-u-tsivilnih-ta-kriminalnih-spravah-po-krainah

Для належного виконання положень зазначених міжнародних договорів затверджені:

-Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54;

-Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 № 121/5;

-Інструкція про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України  від 15.09.2017  №2904/5.

Перш за все, стягувач аліментів звертається до українського суду, який виніс рішення про стягнення аліментів, для отримання документів, передбачених міжнародним договором. Зазвичай, це:

• засвідчена належним чином копія судового рішення;
• довідка про набрання рішенням законної сили, якщо це не вказано у тексті самого рішення;
• довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
• довідка про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це  підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні.

Документи, що надає суд України, засвідчуються підписом судді і гербовою печаткою суду.

Клопотання про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів та всі документи, що до нього додаються, перекладаються на мову держави, на  території  якої  буде  здійснюватись  визнання і виконання  рішення, або на іншу мову, зазначену у міжнародному договорі.

Міжнародним договором може бути передбачено подання клопотання до суду України (у такому випадку суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Міністерства юстицї через міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ для направлення до компетентного органу іноземної держави), або безпосередньо до компетентного суду іноземної держави.

Рішення суду України може виконуватися на території іншої держави після визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання. Виконується рішення на території іноземної державі відповідно до законодавства цієї держави.

У разі відсутності судового рішення про стягнення аліментів

Якщо іншого не встановлено міжнародним договором, справи про стягнення аліментів можуть розглядатися судами України за місцем реєстрації проживання позивача-отримувача аліментів.

За таких підстав заявник звертається до суду України із позовною заявою про стягнення аліментів, а після винесення судом України рішення – до компетентних органів іноземної держави із клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.

Якщо ж міжнародним договором встановлено необхідність звернення із позовом про стягнення аліментів за місцем перебування відповідача-платника аліментів, вбачається доцільним звертатися до іноземної держави, суди (органи) якої компетентні розглядати справу про стягнення аліментів.

Щодо осіб, які перебувають на території рф/білорусі

Між Україною та росією, Україною та білоруссю відсутні чинні міжнародні договори, які б регулювали питання співробітництва компетентних органів щодо визнання та виконання судових рішень у цивільних справах.

За таких умов виконання рішення суду України на території іноземної держави може бути здійснено на основі принципу взаємності, якщо це передбачено законодавством іноземної держави. Тобто, зацікавлена особа може звернутись з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до відповідного органу іншої держави безпосередньо.

При цьому, при вирішенні питання щодо надання дозволу на виконання рішення про стягнення аліментів компетентними органами будь-якої держави береться до уваги компетенція суду, що ухвалив рішення, наявність даних про участь боржника у розгляді справи або його належне повідомлення про розгляд справи, про вручення боржнику копії рішення.

Перелік документів, що надаються разом з клопотанням про визнання і виконання, а також вимоги щодо їх засвідчення, за відсутності міжнародного договору визначаються законодавством тієї держави, де вимагається виконання.

На сторінці Міністерства соціальної політики України з’явився проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування спеціальних додаткових заходів захисту для категорій вразливих споживачів електричної енергії» (https://www.msp.gov.ua/projects/838/).

Тут же зазначено, про можливість приймання пропозицій та зауважень до цього Проекту з 22.09 по 22.10 поточного року.

У ситуації воєнного стану може постати питання, як працювати в умовах обмеженого електропостачання?
Наразі графіки відключень світла не діють. Проте, нещодавно в ГУР заявили, що так звана росія почала розвідувати стан енергетики України, у зв’язку з чим існує цілком обґрунтована ймовірність повторення атак на енергосистему країни.

У проекті Постанови пропонується визначити перелік «вразливих споживачів».

До них, зокрема, пропонується віднести наступні категорії:
1) одержувачі житлових субсидій;
2) особи з інвалідністю І та ІІ групи, в тому числі особи, що здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю або за особою з інвалідністю з дитинства, які не є одержувачами житлових субсидій;
3) особи, які утримують дитячі будинки сімейного типу і які не є одержувачами житлових субсидій;
4) багатодітні та малозабезпечені сім’ї, які не є одержувачами житлових субсидій;
5) прийомні сім’ї, які мають під опікою трьох і більше дітей і не є одержувачами житлових субсидій;
6) побутові споживачі електричної енергії, які знаходяться в житлових приміщеннях (квартирах, будинках), життя та здоров’я яких залежить від безперервної роботи  медичного обладнання, яке живиться від електричних мереж, що підтверджується відомостями та / або документами, і які не є одержувачами житлових субсидій.

Що дає статус вразливовго споживача?
1) обов’язок постачальника універсальних послуг запропонувати укладення договору про реструктуризацію заборгованості (за наявності) з оплати за спожиту електричну енергію за визначеним графіком погашення заборгованості, щомісячний платіж в якому не перевищуватиме 20 % прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня року, в якому укладається договір;
2) заборона ініціювати відключення електроустановки вразливого споживача, пов’язане з несплатою / сплатою не в повному обсязі за спожиту електричну енергію у період з 15 жовтня по 15 квітня відповідного року. Спеціальні додаткові заходи захисту вразливих споживачів у частині заборони відключення не поширюються на випадки планових та / або аварійних перерв в електропостачанні, застосування графіків обмежень, аварійних та погодинних відключень відповідно до Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (далі – Кодекс систем розподілу);
3) обов’язок операторів систем розподілу інформувати споживачів, на території діяльності яких заплановані перерви в електропостачанні, про планові перерви в електропостачанні в порядку, визначеному Кодексом систем розподілу;
4) обов’язок операторів систем розподілу забезпечувати безкоштовний ремонт /відновлення внутрішніх електричних мереж в житловому приміщенні споживача, що перебувають в аварійному стані;
5) звільнення споживачів від нарахування штрафних санкцій, неустойок (пені) через несвоєчасну сплату за спожиту електроенергію на період дії договору про реструктуризацію заборгованості;
6) звільнення споживача від обов’язку відшкодування витрат на відновлення /припинення постачання електричної енергії на об’єкт споживача;
7) першочергове надання послуг з відновлення постачання електричної енергії на об’єкт споживача в разі аварійних відключень електричної енергії;
8) надання вразливим споживачам права на першочергове обслуговування у центрах обслуговування;
9) задоволення спеціальних потреб споживачів в отриманні інформації та комунікації з постачальниками універсальних послуг (запровадження особливих форматів рахунків, здійснення особистих візитів до споживача, використання електронних сервісів, месенджерів тощо).

Міністерство енергетики створить спеціальну базу даних уразливих споживачів.
Щоб отримати статус вразливого споживача, необхідно буде подати заяву про взяття на облік і застосування спеціальних заходів захисту вразливих споживачів з необхідними документами та / або відомостями. Розгляд такої заяви та взяття на облік здійснюватиметься протягом 10 днів.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Цей порядок визначений Постановою КМУ від 27.01.2023 №76.

Натомість, існують випадки, коли таку категорію громадян держава намагається мобілізувати.

Огляд судової практики дає відповіді на деякі питання в цьому контексті, зокрема, чому так відбувається.

Перша ситуація.

Рівненський окружний адміністративний суд, розглядаючи справу №460/25267/22, звернув увагу на те, що на момент мобілізації внаслідок невиконання позивачем правил військового обліку (не повідомлення та не надання документів щодо бронювання) ані РТЦК та СП, ані військова частина не володіли інформацією та доказами на її підтвердження, про наявність у позивача права на відстрочку щодо призову на військову службу під час мобілізації, а тому мобілізація відбулася з дотриманням встановленого порядку.

При цьому, суд зазначив, що отримати відстрочку від призову можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця, оскільки за колом осіб бронювання стосується тільки військовозобов`язаних і є для них підставою для відстрочки від призову на військову службу, а не для військовослужбовців.

Друга ситуація.

Хмельницький окружний адміністративний суд у справі № 560/2564/23 зробив наступні висновки.

Бронювання військовозобов`язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану.

Законодавством не передбачено звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять службу за призовом під час мобілізації, на підставі наказу про бронювання такого, виданого після призову.

Третя ситуація.

Облік військовозобов’язаних в ТЦК поділяється на загальний та спеціальний. Заброньований працівник повинен перебувати на спеціальному обліку в ТЦК.

Суд, встановивши, що на момент призову на військову службу під час мобілізації позивач перебував на загальному військовому обліку та не має доказів бронювання, дійшов висновку, що він не є заброньованою особою та не має права на відстрочку.

Крім того, сам по собі факт роботи у Полтавському міському управлінні земельних ресурсів та земельного кадастру, який на думку позивача мав би вчиняти відповідні дії для бронювання працівників, не підтверджує обставин бронювання. 

Тобто сам по собі факт виконання особою роботи, яка передбачає можливість бронювання, не означає що таке бронювання в особи є, оскільки для цього роботодавцем та ТЦК мають бути здійснені відповідні дії.

Четверта ситуація

Заброньовані працівники мають право на відстрочку і не можуть бути мобілізовані поза їх волею, однак, законодавством не встановлено заборони на призов заброньованих військовозобов`язаних за їх згодою.

Суд, встановивши, що заброньований працівник не повідомив ТЦК про наявність в нього бронювання, заповнив лист вивчення, у якому не зробив відмітку про наявність права на відстрочку, дійшов висновку, що його було мобілізовано за його згодою. 

Також, на думку суду, факт того, що дії ТЦК по мобілізації працівника були оскаржені не самим працівником, а його роботодавцем, а сам працівник жодних заперечень не надав, свідчить про те, що працівник не вважає свої права порушеними та згоден з мобілізацією.

Таким чином, слід бути впевненим, що ви дійсно заброньовані за місцем роботи та маючи відповідну відстрочку, повідомляти ТЦК про неї, і не підписувати жодних документів про згоду з мобілізацією. Також треба своєчасно оскаржувати дії ТЦК і за наявності подібних обставин терміново звернутися за правовою допомогою.

З міжнародними правилами існує два види водійських посвідчень – національні та міжнародні. Разом з тим, у країнах ЄС діють різні умови та вимоги щодо використання на їхній території водійського посвідчення українського зразка. З українським посвідченням нового зразка (пластикова картка з продубльованими на латиниці відомостями про водія) можна керувати транспортними засобами у країнах ЄС і в тих країнах, які є учасники Віденської конвенції.

ЄС підтримує розширене визнання водійських документів у країнах-членах ЄС для українських біженців. Зокрема, біженці по факту можуть користуватися й водійським посвідченням «старого» зразка.

Дозволяється: 

1. Користуватись українським посвідченням водія без необхідності його обміну протягом всього періоду перебування під захистом.
2. Користуватися посвідченнями водія старого зразка, які не мають терміну дії чи видані у вигляді книжечки в 90-х роках минулого століття і тепер не потрібно додатково мати їхній завірений переклад і міжнародне посвідчення водія. Але треба мати документ для підтвердження особи.
3. Користуватись українським посвідченням водія навіть у разі закінчення терміну його дії.
4. Отримати без складання іспитів тимчасове (на період перебування під захистом) посвідчення водія зразка ЄС у разі втрати чи крадіжки українського посвідчення водія.

Проте, в більшості країн Європи неможливий прокат автомобілів без водійського посвідчення міжнародного зразка. У деяких країнах співробітники прокатних фірм можуть попросити завірений переклад посвідчення на мову відповідної країни, вимагати інформацію про стаж керування, а також цікавитися іншими персональними даними.

Як отримати міжнародне водійське посвідчення?

Міжнародне посвідчення водія видається територіальними сервісними центрами МВС терміном на три роки, але не більше строку дії національного посвідчення водія. Їх можна замовити і за кордоном у відповідних центрах, які у свою чергу видають такі посвідчення на підставі веріфікованних даних з Єдиної бази МВС.

Для отримання посвідчення треба подати такі документи:

– національне посвідчення (копія та оригінал);

– паспорт громадянина України;

– паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

– квитанцію про оплату адміністративних послуг;

–  фотокартку (3,5х4,5 см на матовому папері).

Підстави для відмови у видачі водійського посвідчення наступні:

– встановлення факту підробки національного посвідчення водія;

– закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання МВП;

– позбавлення права на керування транспортним засобом або тимчасове   обмеження в такому праві;

–  невідповідність поданих персональних даних заявника.

Видача міжнародного посвідчення водія відбувається безкоштовно, термін виконання – до 5 робочих днів.

У разі винекнення непорозумінь (у разі відмови) необхідно звернутися з листом на адресу відповідного сервісного центру МВС в Україні, надіславши на його електронну пошту підтверджуючі документи, засвідчені власним підписом (скан копії чи засвідчені ЕЦП).

Наводимо приклад такого звернення:

Сервісний центр МВС

ТСЦ 5154

Tsc5154@ods.gov.ua

ПІБ

ЗАЯВА

Перебуваючи за кордоном, мною було подано запит до сервісного центру надання адміністративних послуг у м. Братислава щодо заміни водійського посвідчення на пластикову картку міжнародного зразка. Мною були сплачені кошти за надання таких послуг і виконані усі необхідні формальності щодо отримання зазначених документів.

Однак, сервісний центр повідомив про неможливість видачі посвідчення водія через наявність у базі даних позначки про “утримання” такого посвідчення, наче воно перебуває на зберіганні або в Управлінні патрульної поліції або сервісного центру в м. Одеса. Але в дійсності моє водійське посвідчення старого зразка фактично перебуває у мене. Після позбавлення мене права керування у 2015 році це водійске посівдчення було мені повернуто. Але з невідомих причин у базі даних МВС залишається позначка “на зберіганні”.

У зв’язку з цим, з врахуванням зазначених обставин, прошу здійснити веріфікацію аткуальних даних щодо наявності і видачі мені водійського посвідчення з метою подальної заміни його на пластикове водійське посвідчення міжнародного зразка за межами України.

Відповідь прошу надати на електронну адресу, з якої направлено цей лист.

Додаток:

Копія паспорту;

Копія водійського посвідчення.

З 05.01.2023 року законодавець поклав обов’язок на роботодавців оповіщувати військовозобов’язаних працівників про їх виклик до ТЦК та СП та забезпечувати їхню явку відповідно до розпоряджень.

Роботодавцеь, отримавши від ТЦК відповідне розпорядження, повинен:

• видати наказ про оповіщення працівника про виклик до ТЦК, довести його до відома під особистий підпис  працівника та надіслати копію наказу до ТЦК протягом трьох днів;
• вручити працівнику повістку;
• письмово повідомити ТЦК про тимчасово непрацездатних працівників, а також тих, хто у відрядженні чи відпустці, з наданням витягів з наказів;
• забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення.

За невиконання роботодавцями таких вимог ст. 210-1 КУпАП («порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлена відповідальність у вигляді штрафу від 5100 грн до 8500 грн. 

Як захищатися роботодавцю і на що звертати увагу при оскарженні штрафу.

1.ТЦК невірно формулюють суть правопорушення (обвинувачення)

Так, скасовуючи постанову ТЦК про накладення штрафу, суд у справі № 167/892/23 встановив:

• у постанові зазначено, що уповноважена особа підприємства порушила ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка містить 17 абзаців, кожен з яких передбачає окремий самостійний обов`язок, а в постанові ТЦК не вказало конкретний пункт, який порушено;
• в постанові не зазначено, як саме кваліфіковані дії особи за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП: за ознакою повторності, передбаченого ч. 1 цієї статті, чи за ознакою вчинення порушення в особливий період.

Також у постанові містяться розбіжності у формулюванні способу вчинення правопорушення.

Також одним з ключових моментів є відсутність інформації про те, що особу визнано винною у вчиненні правопорушення, а тому на неї не може бути накладено стягнення.

2.Процедурні порушення розгляду справи з боку ТЦК

Якщо відповідальну особу не було повідомлено про час та місцце розгляду справи відносно неї, то така постанова є незаконною і підлягає скасуванню, адже порушена процедура розгляду справи. Такий висновок зроблений судами у справі № 451/414/23

3.Відсутність обґрунтоування міри покарання.

Визначаючи міру покарання, ТЦК послалося як на обтяжуючи обставину вчинення правопорушення під час дії воєнного стану, хоча саме правопорушення вважається вчиненим лише під час дії воєнного стану (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП). А тому така обставина не може бути обтяжуючою, адже є однією з ознак кваліфікації правопорушення. Такий висновок зробив суд у справі № 451/414/23, і не погодився із визначеним покаранням.

Суд також зверув увагу на те, що оскаржувана постанова ТЦК в контексті застосування відносно роботодавця адміністративного стягнення у формі максимального штрафу, є необґрунтованою і не містить жодної мотивувальної характеристики. У зв’язку з чим така постанова була скасована.

Дія коменданської години регулюється Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573.

Контроль за дотриманням комендантської години здійснюється відповідними патрулями.

Згідно з Порядком до такого патруля можуть входити: поліцейські Національної поліції та військовослужбовці Збройних Сил, військовослужбовці Національної гвардії та Держприкордонслужби.

Також до патрулювання можуть залучатися представники ДФТГ та ТРО, яким надано повноваження брати участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях відповідно до пп. 10 п. 2 Положення про ДФТГ та п. 10 ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про основи національного спротиву».

Повноваження патруля:

– затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;

– перевіряти документи та перепустки, а в разі їх відсутності – затримувати та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; 

– вилучати предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції;

– проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;

– тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів;

– застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.

Такі заходи можуть здійснюватися з чітко визначених підстав, а не на розсуд патруля.

Якщо ж громадянин порушив заборону, що введена у зв’язку з дією воєнного стану, це є підставою для перевірки її документів уповноваженою особою. Але якщо особа пред’явила документи і не вчиняла ніякого правопорушення, патруль не має право її затримувати чи вчиняти інші дії примусу щодо неї.

На даний час законодавством не передбачено відповідальності за порушення комендантської години.

Часто трапляються випадки затримання порушників комендантської години, на яких безпідставно складають протокол за ст. 185 КУпАП. Ця норма передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського або члена громадського формування з охорони громадського порядку при виконанні ним службових обов’язків.

Але у такої справ немає судової перспективи, і суди такі справи закривають, адже порушення комендантської години не підпадає під кваліфікацію ст. 185 КУпАП.

Оскільки сам по собі факт перебування в громадських місцях під час дії комендантської години без спеціальної перепустки чи посвідчення, не є злісною непокорою, тобто відмовою виконати законне розпорядження або вимогу працівника поліції чи іншої уповноваженої особи. А відповідно і не тягне за собою відповідальності по ст. 185 КУПАП.

У зв’язку з воєнними діями та окупацією деяких територій громадяни стикнулися з проблемою оформлення спадщини на окупованих територіях. Під час дії воєнного стану громадяни України мають право звернутися до будь-якого нотаріуса на території України для заведення спадкової справи, незалежно від місця відкриття спадщини.

Однак, для громадян, які виїхали за кордон оформлення спадщини виявилося проблематичним. На даний час процедура прийняття спадщини, до складу якої входить нерухоме майно, у разі проживання спадкодавця за межами України не врегульовано нормами Цивільного кодексу. Тому суди керуються роз’ясненнями Верховного Суду. До слова, відповідно до роз’яснень Верховного Суду перебування спадкоємця за кордоном не є поважною причиною пропуску ним шестимісячного строку на прйняття спадщини. Тому суди часто відмовляють у таких заявах про продовження строку на прийняття спадщини.

У Парламенті зареєстрували законопроект № 10134, який покликаний врегулювати порядок прийняття спадщини особою, яка перебуває за кордоном.

Автори законопроекту пропонують доповнити ст. 1297 ЦК частиною шостою такого змісту: 

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зареєстроване на території України, але на час відкриття спадщини спадкодавець такого майна проживав за межами України, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини за місцезнаходженням нерухомого майна.

Таку заяву про прийняття спадщини можна подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна:

а) особисто спадкоємцем;

б) через уповноважену особу за довіреністю на оформлення спадщини;

в) шляхом дистанційного оформлення заяви: у паперовій формі рекомендованим листом.

У такому разі заява засвідчуються особистим підписом спадкоємця. Справжність підпису має бути посвідчена нотаріально або консульською установою, якщо спадкоємець перебуває за межами України;

в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У такому випадку заява засвідчуються електронним підписом спадкоємця, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За законом військовозобов’язаний повинен з’явитись до ТЦК за відповідною повісткою у вказану в ній дату і час. Відповідальність за таке правопорушення може наступати різна в залежності від виду повістки і повторності неявки.

Якщо особа не з’явилася до ТЦК по повістці для уточнення облікових даних або проходження медкомісії без поважних причин загрожує адміністративна відповідальність за ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Якщо таке правопорушення вчинено вперше, то наступає наступна відповідальність у вигляді штрафу:

Для громадян — від 1700 грн до 3400 грн;

Для посадових осіб — від 3400 грн до 5100 грн.

Якщо правопорушення скоєно повторно протягом року в особливий період, штрафи наступні:

Для громадян — від 3400 грн до 5100 грн;

Для посадових осіб — від 5100 грн до 8500 грн.

Перед притягненням особи до відповідальності за вказане правопорушення здійснюється розгляд справи, яка має свою процедуру і порядок. Лише після цього і в разі дотримання усіх процедурних моментів відповідна посадова особа може винести постанову про накладення адміністративного штрафу. Ця постанова може бути оскаржена і в разі її незаконності – скасована.

Процедура притягнення особи до відповідальності складається з наступних етапів:

Уповноважена особа ТЦК складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його особі з повідомленням про виклик до ТЦК для розгляду справи. 

Справа розглядається керівником ТЦК в присутності особи, яка притягається до відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи виноситься постанова про накладення штрафу або про закриття справи.

Що буде підставою для скасування постанови про накладення штрафу?

1.Неповідомлення або неналежне повідомлення про розгляд справи

Якщо протокол про адміністративне правопорушення ст.210-1 КУпАП був складений за відсутності особи та не вручений їй. Доказів повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення немає.

протокол та постанова про накладення штрафу були винесені в один день, без належного повідомлення особи про розгляд справи та надіслані їй одним листом.

вручення листа з повісткою не особисто військовозобов’язаному, а іншому члену його сім’ї.

2.Невірне складання адміністративних матеріалів та відсутність обов’язкових реквізитів

Не зазначена частина статті 210-1 КУпАП, за якою особу визнано винуватою, тобто відсутня правова кваліфікація.

Не виконані вимоги ст. 280 КУпАП, а саме, не з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

3.Наявність поважних причин для неявки

Правопорушенням вважається лише умисна неявка до ТЦК без поважних причин.

Неявка особи до ТЦК через хворобу є поважною причиною, тому в разі повідомлення ТЦК про такі обставини з проханням викликати його на іншу дату, постанова про притягнення до відповідальності такої особи буде незаконною. ТЦК має перевірити поважність неявки військовозобов’язаного і тільки потім приймати рішення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Нещодавно в Парламенті зареєстровано законопроект №10171 «Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про державні нагороди України» (щодо присвоєння звання Герой України (посмертно)».

З пояснювальної записки до законопроекту слідує, що велика кількість зареєстрованих електронних петицій щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) свідчить про необхідність системного, на рівні закону вирішення важливого для суспільства питання.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державні нагороди України» вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення.

Метою проекту Закону є системне (на законодавчому рівні) вирішення питання присвоєння звання Герой України військовослужбовцям, які віддали своє життя, захищаючи Україну під час російської агресії, задля невідкладного вираження заслуженої, достойної та справедливої шани всім нашим героям.

Ініціатор законопроекту пропонує внести до Прикінцевих положень Закону України «Про державні нагороди України» новий пункт 3-2 такого змісту:

«Звання Герой України присвоюється посмертно кожному громадянину України, який в період дії в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, брав безпосередню участь в бойових діях, в разі його загибелі (смерті) під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або в разі його смерті протягом року після припинення або скасування воєнного стану, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби».

Для інформації:

Членам сімей осіб, яким присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно), виплачується одноразова грошова винагорода в 50-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому присвоєно звання Герой України.